Читати книгу - "Школа янголів та демонів , Просто Наталі "

Вона пройшлася між рядами і перед виходом зупинилася.

— Але краще, якщо ви побачите самі.

І після цих слів вийшла з класу і ми всі дружньо вийшли за нею. Вона нас відвела до коридору, де на стіні художник висвітлив малюнками історію. Краса неймовірна.

— Це неймовірно!

Марта зупинилася біля розпису і провела по ньому рукою.

— На цьому полотні вся наша історія! Багато хто з вас знає, що наш світ створив Шепфа.

— Шепфа?

— Так, творець, Бог. Він створив рай, пекло, землю. Після того створив своїх дітей і вирішив не заважати їм. Так, як пташеняти на землі покидають своє гніздо, так і Шепфа вирішив, що його створінням потрібно самим за себе відповідати. Але пекло і рай були нестабільні. Кожен із них хотів перетягти ковдру на себе і знищити другу сторону. І почалися безкінечні війни, які приносили тільки біль, кров та смерть. До того часу поки сама природа не почала гніватися. На землі почалися катаклізми, а  на небі і в пеклі, то було неймовірно холодно, то занадто жарко. Навіть демони не могли витерпіти такого пекла. І тоді зрозуміли, що без гармонії руйнується увесь світ, що без добра та зла існувати не можливо. У монети завжди має бути дві сторони. Так і в світі: має існувати добро і зло. Янголи і демони стали пов'язані з меншими братами — людьми. Ми стали їхніми покровителями, які слідкували за порядком та гармонією. І почалася друга епоха. Було вирішено створити школу янголів та демонів завдяки, якій у світі зберігатиметься гармонія. Янголи і демони почали працювати разом.

Обличчя Марти неначе засвітилося від радості. Вона оглянула кожного нас чекавши на запитання. І в мене виникло питання, яке я зразу не наважилася задати. Але моя рука неначе сама без мого відома піднялася.

— Так, Аліна?

— А ви можете розказати про сад Адама і Єви та чи це правда, що про нього розказують?

Всі за мить замовчали, а потім почали шепотітися.

— Ем-м-м... На цьому урок закінчений. Буду рада вас бачити на наступному уроці.

В чому справа? Мене просто проігнорили. Щось тут не чисто.

Лора взяла мене під руку і потягнула на вихід.

— Я хотіла поговорити з тобою на рахунок Дениса.

— Аліна, можна тебе на секунду.— до мене заговорила Марта.

— Вибачай, Лора, давай в наступний раз.

— Добре.

Марта посміхнулася мені і потягнула до мене руки.

— Дівчинко моя, я зразу тебе впізнала.

— Авжеж, ми ж з вами зустрічалися на тесті.

— Ох, я не про це. Та й так ти про це скоро сама дізнаєшся. Тому вирішила тобі усе розказати. Справа в тому...

Вона за мить замовчала, але потім ще ширше усміхнулася і легко продовжила розмову.

— Твоя мама... Вона ж померла, правда?

Перша моя реакція це знову серце забилося з новою силою хоча біль, яка колись мене турбувала з часом зменшилася.

— Так.

— Твою маму звати Ребекка?

— Так.

— Вона, як і ти, пройшла тест і попала в школу янголів та демонів. Твоя мама була особливою ученицею. Закінчивши школу вона дуже швидко піднімалася, як у вас на це  кажуть? А точно по кар'єрних сходах.

— Що це означає?

— Ти знаєш хто такі Серефими?

— Це вищі янголи.

— Так, бо вони найближче приближенні до Шепфи. Аліна, твоя мама — Серафима. А серед усіх Серефимів ніколи не було непризнаних...

Я просто в шоці.