BooksUkraine.com » 📖 Фентезі » Відродження ластівки, Лойко Самум 📚 - Українською

Читати книгу - "Відродження ластівки, Лойко Самум"

21
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Відродження ластівки" автора Лойко Самум. Жанр книги: 📖 Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

Соломія хотіла заперечити, але Мирослава боляче вчепилася в руки, коли побачила, що всі ластівки, які долетіли до Мари — впали замертво. Поряд стала повітруля, вона була однією з небагатьох, хто теж вважав прихід весни цьогоріч недоречним. У руках вона тримала тіло пташки.

 

— Так багато ластівок, — сказала солоденьким голосом. — Напевне за останні роки назбиралося. Сиділи чекали…

— Годі, говори прямо чого хочеш,— не втримала Мара.

Повітруля поглянула на неї та простягнула пташку промовляючи:

— Це не просто дитячі забавки. Я побачила надію. Можливо, варто дати останній шанс?

На диво, Мара її вислухала, але відповідати не поспішала. Думала, а потім забрала мертву пташку та підійшла до дівчат. Соломія, яка уважно слухала розмову, тільки міцніше обійняла Весну. Та дівчинка так вибиралася, що довелося відпустити. Мирослава забрала ластівку та пригорнула до себе. Кілька довгих секунд всі чекали, а згодом у небо полетіла вільна пташка. Мара дуже довго споглядала за нею.

— Молодша сестра говориш? — посміялася. — Цього року, я дам останній шанс весні. Тепер тільки від цієї дівчинки залежить, яке майбутнє нас чекає.

Після цього вони пішли. Соломія ще довго не могла оговтатися, а Весна вже ходила та оживляла інших ластівок. Здавалося, що все сталося занадто швидко, але ті хвилини мовчання переходили у безкраї години.

Дівчата повернулися додому, а там вже чекали. Доля, ніби, відчувала — прийшла та одразу почала сваритися:

— Де ви були? Чому вийшли за межі села? Невже не розумієш, як Мирославі небезпечно…

— Вона не Мирослава, а — справжня Весна.

 

Мить тому Соломія занадто перехвилювалася, тому було байдуже на Роксану, на Долю та народ, який роззявив рота. Вона розуміла, що тепер Весні ніхто та ніщо не загрожує. Відпочине та розповість все, а можливо, це зробить раніше Весна. Знала, що завтра прокинеться та все буде добре. Знала теж, що скоро знову повернеться на свято весни, яке згодом відсвяткує з усім селом. Повернеться до роботи та своєї хати.

Шкода, що не знала, лиш те, на що прирекла її Доля. Гадала щасливо прожити далі. У спокої та мирі.

Та це лиш мрії. Того дня на виході з села Долю чекала Дана:

— Отже, дівчинка Соломія впоралася з випробуванням від долі?

Доля поверталася до роботи, якої завжди було багато. Але зараз була щаслива, посміхалася, що ледве не сміялася.

— Не дарма, я тоді туди прийшла. Вона творила долю самій Весні, хоч цього не розуміла. Отож, Соломія — наступна Доля.

Минуло кілька днів — настало свято весни, Згодом минула весна, линуло літо, осінь… Наступної весни Соломія погодилася стати — Долею. Дівчина творила долі людей вірно та чесно.

Кінець

1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відродження ластівки, Лойко Самум», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відродження ластівки, Лойко Самум"
Біографії Блог