Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

-А ти чому і досі тут?-знову ця бабуська. 

Вона підійшла до могили мами і поклавши руку на моє плече прошепотіла

-Красива в тебе мама була. У вас очі одного відтінку. Доброю напевно була.

Я нічого не зміг відказати.

-Ти додому ще не збираєшся? Бо тільки я тут просиділа годину а ти приїхав скоріше. І судячи з свічки то набагато скоріше.

І дійсно....свічка котру я запалив щойно приїхав уже майже догоряла.

-Я....не знаю. Тут так спокійно,ніхто не говорить нічого,тихо. Можливо залишитися.

-Ей,ти чого. Навіть не думай. Ти молодий хлопець,тобі ще веселитися і заворожувати тебе має шум а не тиша. І точно не цвинтар. І якщо ти думаєш що так буде краще то це далеко не так. Навряд чи твоя мама хотіла б щоб ти отак сидів і нічого не робив. Повір,в мене хоча і немає дітей,але я б не хотіла щоб вони пропускали своє життя. Тобі потрібно пережити це. Пережити смерть рідної людини. Відпусти це. І стане легше.

-Легше вже ніколи не стане.-прошепоьів я ці опустив голову.-Батько нову дружину знайшов. Я просто не хочу повертатися додому. Таке враження, що...

-Що зрадиш маму?-продовжила замість мене жінка.

-Так. А я... не можу так.

-Ти вже ніколи її не зрадиш. Хіба що у твоєму серці перестане бути місце для неї. Або ж ти забудеш її. А цього не станеться. Ти просто привязуєш себе до цього місця,а не потрібно. Твій батько відпустив її і це досить нормально. Життя продовжується. Ти вже нічого не можеш зробити. Просто пам'ятай про маму і цього буде достатньо.

Раптом я відчув як мій телефон завібрував. Катя. Я мимоволі посміхнувся сам до себе.

-Бачиш,у світі і досі існує те що викликає у тебе посмішку. То чому ти маєш від всього відмовлятися?

-Ви багато і чому праві,але...

-На словах легше ніж на ділі. Знаю. Але просто прийми мою дружню пораду.

Я швидко відписав сестрі і все ж вирішив прямувати додому.

-Дякую вам. Велике.-востаннє сказав я жінці перед тим як наші дороги розійшлися. 

Я поїхав додому з свіжою головою. Сонце вже ховалося за обрій і це виглядало так красиво... Жінка права,життя продовжується і потрібно його проживати. Потрібно жити миттями а не просто існувати. Хоча не знаю наскільки скоро мені вдасться позбутися тієї діри в душі. Здається,вона ніколи не зникне.

В будинок я зайшов достатньо тихо. Почув з вітальні сміх і на мить завмер. А можливо мені треба ще подумати? Але все ж я тихими кроками зайшов у вітальню. Точніше зупинився коли почув мелодійний незнайомий голос. Потім голос сестри і знайомий тон. Коли вона починає розтягувати слова. А тоді застигла тиша і все ж хто я такий щоб не врятувати сестру. До того ж якщо я знаю продовження. Всі погляди одразу ж спрямувалися на мене. Так,я не готовий пробачити батьку за таку швидку зміну жінок але це його вибір. Принаймні для себе я вирішив що мама у мене була і буде одною. 

Я швидко вшився з компанії сім'ї,заьдень дійсно дуже сильно змучився. Ще й голова після ранішнього болить. На наступний раз треба буде менше пити. Разом із спогадами минулої ночі в голову прийшла та сама блондинка. І бажання.... Що б такого придумати? Я зайшов у телеграм,а конкретніше у групу з друзями. Вони якраз жалілися на свій день і обговорювали ще щось цікаве.

Stasik👻: Я кажу ж що попереднє ніч була набагато веселіше. Давайте і зараз кудись махнем?

Bik_rok: Стас, я від учора ще не відійшов. Пожалій мою печінку. 

Vladik😎:Печінка печінков але пам'ять підправити треба. Особисто я так і нічого не згадав з минулої ночі.

Stasik👻:Ха,а я все пам'ятаю в найменших дрібницях. Боженка,тобі доречі ніхто не писав?

Bosty😈:Писав!Стас,це державна зрада! Звідки у того козла мій номер?

Stasik👻:Я ж твій друг. Допоміг трошки в заведенні стосунків.

Bosty😈:Красно дякую але план провалився😝Його і на десять хвилин не стало. Слабконервний.

Maks:У вас я розумію сама популярна тема-кохання

Stasik👻:О,Максік. Доречі,за скільки хв до Києва доїхав на тверезу голову? Доречі, я і досі в Одесі. Ніхто не знає де можна купити новий швидкий моцик за нормальні бабосіки? 

Maks:За дві години був дома. А з твоїм моциком що? Я тобі потім скину пару сайтів.

Stasik👻:Та в місті нічого не можна лишати без нагляду. Ні,взагалі треба всьо за десять замків замикати. Прикинь, вийшов надвір а там від мого мотоцикла лишень колесо заднє лишилося. Походу дітям мокалатури затребувалося. Але бля,я не думав що у нас такий народ.

Maks:І за то подякуй😂А заднє колесо чо лишили ?

Bosty😈:Хах,це тобі за те що тому ботаніку мій номер дав 😂

Stasik👻:А мені як смішно.Лишився без колес. І звідки я знаю чого вони заднє колесо лишили.

Vladik😎:Щоб згадку мав😂

Від телефону мене відірвав шум на моєму поверсі. Схоже,літературний вечір вже закінчився і всі пішли спати. Я знову повернувся до телефону де вже змінили тему

Bik_rok: Завтра вечірка у Серого. В нас пяьтьох є пропуск. Хто їде? Буде весело. Принаймні обіцяють. 

Vladik😎:На хаті вечірка?

Bik_rok: Так. Батьки змоталися на море у відпустку. Він вирішив відірватися.

Maks:Сподіваюся все скінчиться не все як минулого разу.

Stasik👻:А що я пропустив? Що тоді такого сталося і я не знаю?

Maks:Та я вранці був у одному ліжку з ним підхопився.Ніби орієнтацію не міняв але чого так повернулося не поняв.

Vladik😎:Ми про тебе чогось не знаємо?😆

Maks:Дуже смішно Влад. Я ж тоді вдень вимотався, він сказав мені іти в кімнату прямо по коридору з правої сторони. Я хз боки попутав. Зайшов на ліво. Добре що в двері хоча б ті попав. А то б привалився до його сестри а потім вранці ще гірше було б😂😂😂