Читати книгу - "Красива Карма емпата , Ясна Приведа"

Найбільше випробування емпата ( чи одне з найбільших, бо там їх доста ) розпочинається тоді, коли людина дає собі дозвіл через свободу волі згубити себе на благо «інших» - зараз оце рятуватиму оцього, тих поставлю на пьядестал, інших - просто шкода, а ще цим - буде вічною тамадою.

Все.

Прийшла тобі звізда. 
І не тая ясная, а та, що випече тобі душу, а потім почне і тіло, допоки ти не втямиш, що ти мудра, красива, а весь твій антураж йде на пенсію чи лісом.

Але є але - платиш часом, тратиш найкращі роки, аби дійшло, що сила твоя у безсиллі терпіти дихання брехні, але - терпиш, до болі в грудях та горлі.

Всесвіт дає знаки, бігає по узбіччі дороги, втомлено і знесилено, бо ж його ніхто не бачить і не чує.

У спасенних оживають жили, вони вилазять на голову, там живуть і бьють ніжками по лицю, ідоли падають, розбиваються, як скляні кульки, шкодуючих пожирає его, вони переходять усі межі норм, антураж добиває тамаду, наче свої люди, а стають гірше перехожих - у моменти твого розпачу, пакують свої співчуття у камери схову.

Тебе верне від їх дихання брехні, солодкого меню, тобі хочеться вітру в полі, сонця на сході та чистого неба…