Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

З тушею змії вирішили не поспішати і вдумливо розібрати її на запчастини. Витратити довелося майже три години, зате зріс ранг професії і кожен, якщо буде його воля, зможе претендувати на кілька метрів міцної шкури. Звичайно, крім неї, ми отримали із сотню іклів і шипів, що розташовувалися вздовж тіла, м’ясо й органи. Щонайменше до наступного сеансу зв’язку з Ладією все це полежить у її ж сумці, а там може й викинемо, якщо цінність не підтвердиться. Так я і збирався діяти надалі, поки не обросту інтелектом і потрібними знаннями.

За час роботи з тушею всі повністю оговталися, хіба що закличний юніт художниці, як виявилося, відновлюється на порядок повільніше. Рухатися далі це йому не заважає, але ще один подібний раптовий напад він може й не пережити. Щоб не йти на зайвий ризик, ми вирішили розвернутися і почати обходити заслін гнусу з іншого боку, де глибина болота, за першим враженням, не збільшується. Так, таким способом втрачаються дорогоцінні години, але безпека дорожча.

Лише переконавшись у тому, що найближчим часом на нас ніхто не планує нападати, усі почали по одному залишати гру. На перше чергування залишилися Злата і я, добре, що перерва буде нетривалою, і вже за місцеву годину група має повернутися і продовжити дослідження в повному складі.

Не маючи інших занять, я розвивав медитацію і ритуалістику, успішність останньої вдалося трохи підвищити завдяки стихійним кристалам від Мерліна. Хлопець на коліні створив мені з десяток кристалів кожної із чотирьох стихій із ємністю від трьох до двадцяти дев’яти мани. З ними на руках встановлення балансу стихій перетворилося з нервування абстрактного на нервування з головоломкою «як підібрати потрібну комбінацію кристалів різної ємності в мінливих умовах довкілля».

Ситуацію трохи ускладнило те, що можливості до кристалізації в мага досить обмежені і він міг створити кристал із ємністю «3~29 мани». Більше не дає поточний розвиток характеристик, а задати потрібну ємність заважає низький ранг навички. Щоправда, я не скаржуся. Успішність ритуалів зросла практично втричі, залишається підняти навичку хоча б до учня, щоби почати вивчати перелік, який мене найбільше цікавить.

До того моменту, як кожен встиг один раз вийти з гри й повернутися, Ктулх повернутися до місця, де ми вперше ледь не зіткнулися з хмарою гнусу. Що більше я вдивлявся в копошіння комах, то яснішим здавався план подальших дій. Доведеться плисти під водою і плисти довго, сподіваючись на те, що в каламутній воді і бруді не ховається що-небудь гірше, ніж хмари гнусу.

Невідомо, що на нас чекає по той бік або просто всередині, як пощастить, може винуватець усіх бід, який поширює болотами багряну плісняву, а може й хатина невідомої загубленої душі. Також ніхто не заперечує можливість третього варіанту, адже випадок із завданням Злати підтвердив можливість отримання вторинних завдань сценарію з найнесподіваніших джерел.

– Усі ж розуміють, що, якщо не знайдеться способу розігнати комах, комусь доведеться пірнати?

Судячи з облич, розуміють.

– Доведеться – попливемо, а поки що не бачу сенсу квапити події, – поділилася своїми думками Злата. – Ми вирішуватимемо проблеми в міру їхнього надходження, і зараз – це не проблема, а лише одна з можливих проблем у далекому майбутньому. За кілька днів або тижнів чимало може змінитися.

– Усе, звісно, так, але думати над вирішенням варто заздалегідь. Якщо в когось виникнуть ідеї, як її вирішити, або полегшити вирішення для інших, не соромтеся ділитися своїми думками, – після позначення своєї позиції, я повернувся до збору ритуальної мозаїки.

Ідеї сипалися найрізноманітніші, починаючи з простого оточення спини Ктулха кам’яним куполом, і закінчуючи незвичною пропозицією від Дарвіна, що передбачає перероблення його настоянок на високоградусні горючі коктейлі, начебто, у сумці Ладії лежить щось підходяще. Мозковий штурм я слухав половиною одного вуха, у моїх рукавах немає туза, який можна витягти на цей момент, тому будемо виходити з «тузів» союзників…

[Увага! «Дикий шепіт (Унікальне)» відчуває присутність унікального монстра! Голод зброї зростає!]

Спис сам собою з’явився прямо в мене над головою і на взір стрілки компаса почав вказувати кудись у багряну імлу, не перестаючи тремтіти в повітрі. На моє полегшення, вказувало воно не в хмару комах, проте обставини не давали особливих підстав для радості.

Усі члени групи зі здивуванням втупилися на зброю в повітрі, після чого опустили погляд на її власника. Раніше я не раз використовував дикий шепіт у бою, тому не дивно, що вони відразу почали шукати відповіді в мене.

– Гарна новина, – витримав я паузу, – неподалік бродить якийсь унікальний монстр.

– Якщо це гарна, тоді боюся погану ми не переживемо, – нервово зазначила Фрея.

– Поганої новини немає, – заспокоїв я оточуючих. – Зупини, будь ласка, Ктулха, – прохання, звісно, було адресоване його закликачці, – спробую дослідити околицю без зайвого галасу, а ви, про всяк випадок, готуйтеся до бою.

Не почувши жодних заперечень, я підхопив дикий шепіт і акуратно сповз ногою монстра вниз. Зброя вібрувала, ніби від нетерпіння, чекаючи довгоочікуваного моменту, коли їй вдасться впитися в плоть гідної здобичі. Я не поділяв оптимізму свого, як виявилося, не зовсім бездушного знаряддя вбивства.

Унікальний ступінь рідкості/розвитку передбачає, що другої такої істоти в усьому ігровому світі не знайдеш, але, що ще важливіше, унікум – це від 150 до 300 пунктів характеристик на рівень. За максимального для підземелля п’ятдесятого рівня, виходить 7500~15000 пунктів без урахування всяких навичок, талантів та індивідуальних особливостей. Наша група загалом коштує третину від мінімальної ставки, а тут усе сконцентровано в одній оболонці. З тим самим успіхом це може бути унікум із долегендарним потенціалом під три сотні характеристик на рівень.

Найнеприємніше – я не можу з першого погляду сказати, який із можливих супротивників попався нам, тому доведеться сподіватися на випадок. Під тягарем думок, моє тіло все сильніше занурювалося в болото, поки з-під поверхні не почала визирати одна голова. Непроникність обладунку відмінно трималася і за такого занурення, головне – не пірнати з головою.