Читати книгу - "Джерело"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Це слушна думка, професоре, — зауважив Вінстон. — Хоча я й вважаю, що тут не береться до уваги важливий факт: саме через ці всі теорії змови так багато користувачів зараз у мережі. Увечері під час онлайн-трансляції Едмонда було 3,8 мільйона глядачів; але зараз, з огляду на драматичні події останніх годин, за моїми оцінками, приблизно двісті мільйонів людей стежать за подіями через новини, соцмережі, телебачення і радіо.
Ленґдона ця цифра просто вразила, хоча він і пам’ятав, що фінал чемпіонату світу з футболу дивилося понад двісті мільйонів, а п’ятсот мільйонів дивилися першу посадку космічного апарата на Місяць півстоліття тому, коли інтернету ще не існувало, а телебачення було значно менш поширене.
— Може, ви в університетському середовищі цього й не бачите, професоре, — мовив Вінстон, — але решта світу перетворилася на телевізійне реаліті-шоу. Вийшло так, що ті, хто хотів змусити Едмонда замовкнути сьогодні ввечері, зробили діаметрально протилежну річ; у відкриття Едмонда тепер найширша за всю історію людства аудиторія. Це мені нагадує те, як Ватикан засудив вашу книжку «Християнство і священна жіночність», яка після того швидко стала бестселером.
«Майже бестселером», — подумав Ленґдон, але зрозумів, що має на увазі Вінстон.
— Звернутися до максимальної кількості глядачів цього вечора — це була одна з головних цілей Едмонда, — сказав Вінстон.
— Він має рацію, — сказала Амбра, дивлячись на Ленґдона. — Коли ми з Едмондом планували подію в музеї, він був одержимий залученням аудиторії та приверненням уваги якомога більшої кількості людей.
— Як я вже говорив, — наголосив Вінстон, — ми досягаємо точки насиченості медіа: кращого часу для презентації його відкриття годі чекати.
— Зрозуміло, — мовив Ленґдон. — Просто скажіть, що робити.
Рухаючись коридором, Ленґдон і Амбра зустріли несподівану перешкоду: драбину, яку абияк прихилили до стіни, неначе для малярських робіт: пройти можна було тільки під нею або зсунути її з дороги.
— Тут драбина, — зауважив Ленґдон. — Мені її прибрати?
— Ні, — мовив Вінстон. — Едмонд спеціально поставив її тут уже давно.
— Навіщо? — здивувалася Амбра.
— Як вам, мабуть, відомо, Едмонд ненавидів усі забобони. Він завів за правило дорогою на роботу щоразу проходити під драбиною — ніби дражнити богів. Понад те, якщо гість чи працівник відмовлявся проходити під драбиною, Едмонд звільняв його.
«Резонно, як завжди», — всміхнувся Ленґдон, згадавши, як Едмонд колись прилюдно ганьбив його за стукання по дереву на удачу: «Роберте, якщо ти не таємний друїд, який досі стукає по деревах, аби розбудити їх, прошу, лиши ці дурні забобони в минулому, де їм і місце!»
Амбра пішла далі: нахилилася й пройшла під драбиною. З, треба відзначити, ірраціональним внутрішнім здриганням Ленґдон подався за нею.
На другому боці Вінстон провів їх за ріг до великих дверей із двома камерами й біометричним сканером.
Над дверми висів намальований вручну знак «Кімната 13».
Ленґдон подивився на зловісний номер: «Знову Едмонд до богів задирається».
— Це вхід до його лабораторії, — сказав Вінстон. — Крім кількох найманих працівників, які допомагали Едмондові її будувати, мало кому було дозволено сюди заходити.
За цими словами двері голосно загули, і Амбра, не гаючи часу, схопилася за ручку й відчинила їх. Вона переступила поріг, аж тут зупинилася й ахнула, затуливши рот рукою. Коли Ленґдон поглянув із-за її плеча у святилище церкви, то зрозумів реакцію.
У чималій залі каплиці одразу впадала в око велика скляна коробка — більшої Ленґдон не бачив ніколи в житті. Прозоре приміщення займало всю підлогу й здіймалося до стелі.
Коробка мала два поверхи.
На першому Ленґдон бачив сотні металевих шаф, схожих на холодильники, які стояли рядами, як лави в церкві, обернені до вівтаря. У шаф не було дверей, і їхні нутрощі можна було добре роздивитися. Складні, заплутані матриці з яскравими червоними дротами звисали з густої сітки контрольних пунктів, вигиналися до підлоги, де сходилися в товсті, мов канати, ремені, які тяглися поміж машинами, утворюючи щось ніби кровоносну систему.
«Упорядкований хаос!» — подумав Ленґдон.
— На першому поверсі, — мовив Вінстон, — ви бачите відомий суперкомп’ютер MareNostrum: сорок вісім тисяч вісімсот дев’яносто шість ядер Intel, з’єднані в сіть InfiniBand FDR10 — одна з найшвидших машин у світі. MareNostrum стояв у цьому місці, коли Едмонд почав тут працювати, і він замість того, щоб прибрати, вирішив доповнити його, тож просто розширив… угору.
Тепер Ленґдон побачив, що всі дроти MareNostrum сходяться в центрі зали, утворюючи такий собі стовбур, який, подібно до велетенської лози, тягнувся вертикально до стелі другого поверху.
Ленґдон подивився на другий поверх потужного скляного прямокутника — і побачив дещо зовсім інше. Тут, посередині поверху, на підвищенні, стояв масивний металевий синьо-сірий куб — ні дротів, ні мерехтіння лампочок, ніякого натяку на те, що він являє собою останнє слово техніки, яке Вінстон описував малозрозумілими термінами:
— …квантові біти приходять на місце двійкових цифр… суперпозиція станів… квантові алгоритми… сплетіння й тунелювання…
Тепер Ленґдон розумів, чому Едмонд більше говорив про мистецтво, ніж про комп’ютери.
— …що уможливлює квадрильйони обчислень із плаваючою комою на секунду, — зробив висновок Вінстон. — Отже, об’єднання цих двох дуже різних машин утворює найпотужніший у світі комп’ютер.
— Боже мій!.. — прошепотіла Амбра.
— Точніше, — поправив Вінстон, — Боже Едмонда.
Розділ 85
ConspiracyNet.com
ОСТАННІ НОВИНИ
ВІДКРИТТЯ КІРША ВИЙДЕ В ЕФІР ЗА КІЛЬКА ХВИЛИН!
Так, це дійсно відбувається!
Прес-реліз із табору Едмонда Кірша щойно підтвердив, що всіма очікуване наукове відкриття, яке не було оголошене через загибель футуролога, буде показано в прямому ефірі на початку ближчої години (3 година ночі за барселонським часом).
Кількість глядачів, за повідомленнями, неухильно зростає, глобальна статистика є безпрецедентною.
Новини, пов’язані з темою: Роберта Ленґдона й Амбру Відаль, за повідомленнями, щойно бачили на території каплиці Торре Жирона, в якій розташований Барселонський суперкомп’ютерний центр, де, як вважають, Едмонд Кірш працював останні кілька років. Чи саме звідти вестиметься трансляція, ConspiracyNet поки що точних відомостей не має.
Готуйтеся до перегляду презентації Кірша, доступної в прямому ефірі тут на ConspiracyNet.com!
Розділ 86
Заходячи у залізні двері в горі, принц Хуліан мав незатишне відчуття, що може ніколи звідти не вийти.
«Долина Загиблих… Що я тут роблю?!»
Довкола було холодно й темно, у світлі двох електричних ліхтарів майже нічого не можна було вирізнити. Пахло сирим каменем.
Перед ними стояв чоловік в однострої з в’язкою ключів, які дзвеніли в його тремтливих руках. Хуліан не дивувався хвилюванню доглядача національної спадщини: просто за його спиною в темряві вишикувалися кілька агентів Королівської гвардії. «Мій батько тут».
Без сумніву, цього бідолаху викликали серед ночі,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джерело», після закриття браузера.