Читати книгу - "Мáліна"

розуму», «Пейзаж», «Тиша!», «Вода й вогонь», «Порахуй мигдаль»; вірш «Вона чеше косу свою» супроводжує надпис «u. f. D.» («також для тебе»).

91

Ретія — стародавня область поселення племені ретів між Тиролем та передгір’ям Альп. У 15 р. до P. X. її завоювали римляни.

92

Маркоманія — територія осілості германського племені маркоманів V ст. у регіоні сучасної Баварії.

93

Норік — римська провінція між верхньою течією Драви і Дунаєм, заснована в І ст. до P. X.

94

Мезія — стародавня область між Нижнім Дунаєм і Балканами.

95

Дакія — римська провінція, заснована у II ст., частина території сучасної Румунії.

96

Іллірія — римська провінція, заснована І ст. до P. X. на північному заході Балканського п-ова.

97

Паннонія — римська провінція, заснована VIII ст. після P. X. Займала частину сучасної Угорщини, Словенії та Австрії.

98

…Не було ще ні Цислайтанії… — Цислайтанія (лат.) — край посейбіч річки Лайти — назва цісарської, австрійської частини Австро-Угорщини після утворення 1867 р. подвійної монархії.

99

…ні Транслайтанії… — Транслайтанія (лат.) — край потойбіч річки Лайти — назва королівської, угорської частини Австро-Угорщини після утворення 1867 р. подвійної монархії.

100

…примчали угорські гусари із пушти… — Пушта — угорський степ.

101

…королеві гунів… — Гуни — кочівники з Приуралля, у IV ст. після P. X. масово рушили на Захід, і цим розпочали Велике переселення народів. Найбільшої могутності досягнули за Атіли.

102

…а чи аварів… — Авари — союз тюркомовних племен, у VI ст. після P. X. утворили в басейні Дунаю державне об’єднання Аварський каганат.

103

…незнайомець, загорнений повністю в чорний плащ… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).

104

…Були чорніші вони, ніж темінь чорної ночі… — Поетична формула з вірша Пауля Целана «Хвала далечі» (із книги «Мак і пам’ять»).

105

…оздоблюють корону святого Стефана. — Див. примітку до с. 40 [у електронній версії — прим. 63. — Прим. верстальника]. Корона святого Стефана стала символом влади над Угорщиною та священною реліквією.

106

…аж поки не досягнула краю, де течія губилась у незліченних потоках… — Образна аналогія до оповідання Інґеборґ Бахман «Ундіна».

107

…не знала Девенських узвиш… — Девенські узвишшя — місцевість біля Братіслави (Словаччина), відома археологічними розкопками аваро-слов’янських поховань часу 625-800 рр.

108

…кряжів Карпат… — Карпати — тут йдеться про Західні Карпати, які сягають Дунаю у північній частині Відня (Малі, Білі Карпати, Західні Бескиди, Високі та Низькі Татри, Угорські рудні гори).

109

…не бачила і Морави, яка тут впадає в Дунай, а тим паче не знала, що колись ця річка буде межею двох різних держав… — Морава — ліва притока Дунаю, утворює кордон між Австрією та Чехією.

110

…Було це не світло, а квітка… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Найбіліший голуб злетів…» (із книги «Мак і пам’ять»).

111

…Вони промовляли світлі та темні слова… — Літературна цитата з поетичного діалогу Інґеборґ Бахман та Пауля Целана: поетична формула з вірша Бахман «Промовляти темні слова», який вона читала в Нієндорфі 1952 р. (див. «Хронологію життя та творчості…», рік 1952), та з поезії Пауля Целана «Корона» зі збірки «Мак і пам’ять».

112

…ти промовлятимеш, мов інші люди: Кохана… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).

113

…потім настане час… — Ремінісценція з вірша Пауля Целана} «І я дивлюся на тебе…» (із книги «Мак і пам’ять»).

114

…коли ти прийдеш і мене поцілуєш… — Літературна цитата з вірша Пауля Целана «Як пригорща часу» (із книги «Maк і пам’ять»).

115

…ми будемо грати в карти, я програю зіниці… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Спомин про Францію».

116

…ти зраниш терном серце моє… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Тихо!» (із книги «Мак і пам’ять»).

117

…ми стоятимемо перед вікном… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Корона» (із книги «Мак і пам’ять»).

118

…посеред двору замку… — Образна аналогія до вірша Пауля Целана «Даремно малюєш серця на вікні» (із книги «Мак і пам’ять»).

119

…я дякую Вам за листа від 26-го січня. — Тут і далі (с. 174, 184) дата 26-те січня має в тексті негативне смислове навантаження.

120

…де вони до п’ятої ранку пили молоде вино… — Традиційне австрійське вино останнього збору.

121

…в будинку навпроти глухий Бетговен усе-таки скомпонував Дев’яту симфонію, і багато чого окрім неї… — Йдеться про будинок на Унґарґассе 5, у якому Людвіґ ван Бетговен жив у 1823-1824 рр. Тут він написав один зі своїх найвизначніших творів — «Дев’яту симфонію», завершенням якої є хор на слова оди німецького поета-класика Фрідріха Шіллера (1759–1805) «Ода до радості» та «Багателі для фортепіано, Ор. 126».

122

…фантазій, породжених галюцинаціями, викликаних яджеєм… — Яджей, також аяг’юаска (амер.-ісп.) — тропічне вино з регіону Амазонки, відоме галюциногенною дією.

123

…і так на усе життя… — Див. прим. до с. 31 [у електронній версії — прим. 51. — Прим. верстальника].

124

Всезагальне повійництво (фр.).

125

…«la Prostitution universelle»… — Запозичення з роману Марселя Пруста (див. прим. до с. 66 [у електронній версії — прим. 142. — Прим. верстальника]) «У пошуках втраченого часу».

126

…сто двадцять днів у Содомі… — Содом — біблійне місто в Палестині, жителі якого набули слави своїм розпусним способом життя. Знищене вогнем, посланим із небес. Натяк на однойменний фрагмент де Сада (див. далі).

127

…у цьому храмі де Сада… — Де Сад, Альфонс, маркіз (1740–1814) — автор еротичних романів, центральною темою яких є зображення сексуальної насолоди, зумовленої жорстокістю.

128

Смерть прийде — назва оповідання Інґеборґ Бахман, опублікованого посмертно. Образна аналогія до вірша італійського поета Чезаре Павезе (1908–1950) «Смерть прийде, і матиме вона твої очі» з однойменної збірки 1951 р.

129

Критика чистого розуму — найвідоміший твір славетного німецького філософа Іммануїла Канта (1724–1804), з якого бере початок німецька класична філософія.

130

…як і Лока — Лок, Джон (1632–1704) — англійський філософ, один із головних представників емпіризму та сенсуалізму.

131

Ляйбніца — Ляйбніц, Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) — німецький філософ і математик, створив філософську теорію монад як елементарних духовних складників світу.

132

Г'юма — Г'юм, Девід (1711–1776) — шотландський філософ, історик