Читати книгу - "Предок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Нехай не закидають авторці, що в постаті отця Елпідіфора «висміяла православне духовенство»! Отець Елпідіфор — списаний «з натури». Був це священик при кавалерійському відділі, за першу світову війну, при тому ж відділі була й авторка як молодший лікар у Червоному Хресті. Священик у дійсності звався отець Патрикій і авторка була з ним у найліпших відносинах. Він її звичайно «тітулував»: «Сестричко-цілителько, душечко Божа». Був українець. Прізвища не пам’ятаю, а може й не знала його! Бо всі називали його «отець Патрикій». Спосіб висловлюватись — списаний із його способу говорити, бо я церковно-слов’янської мови не знаю. І о. Патрикій часто, «щоби пояснити» мені, католичці «латинянці» свої промови, вставляв грецькі слова. Був дуже освічений. Дуже поважаю його за один його вчинок. Якось, один зі старшин напився «до положення різ», за виразом о. Патрикія, «як зюзя» за виразом товаришів-гусарів. А ми були в передових позиціях, тож це була велика провина. І командир полку, князь Енгаличев (татарин і мусульман!) звелів тримати того невдалого старшину «під арестом», «увесь час, що яе йдеться до бою». Старшина нудився, замкнений окремо й під вартою. Тож покликав о. Патрикія «для душеспасительної бесіди». Це — було дозволено душпастиреві. Але… запропонував «душпастиреві» грати з ним у карти, в «рамс». О. Патрикій образився «не за себе, многогрішного, але — в розсужденії сану образа!» І заявив, що більш до того старшини (графа О’Рурка) не піде.
(обратно) 382Галузь роду Василевого мала маєтки на Чернигівщині ще до першої світової війни.
(обратно) 383Київ мав якийсь час «Магдебурзьке Право».
(обратно) 384Гідності членів магістрату.
(обратно) 385Того часу, багато родин — і не магнатських чи шляхотських, посилали своїх синів студіювати за кордон. Переважно до славних тоді університетів до Падуї (чи Падови, як писали тоді) та до Гайдельбергу.
(обратно) 386Токмо — тільки; «даже» — вживалось за старі часи як українське слово; пока — ще; юже — яку, що її.
(обратно) 387«Золота Коругва» — муніціпальна кіннота, яку мали міста, що мали «Магдебурзьке Право».
(обратно) 388Афтос — гора Атос.
(обратно) 389Рек — сказав; наповаєть — напуває.
(обратно) 390Малжонка — дружина, старо-українське слово.
(обратно) 391Должно — як слід; живота — життя; аз не обрів — я не знайшов; слова з церковно-слов’янської мови.
(обратно) 392Я тільки хотів сказати (грецьке). Іродот, замість Геродот; Омір — замість Гомер.
(обратно) 393Тщився — намагався, старався; сія стяжах — цього досяг (церк. слов.).
(обратно) 394У себе вдома, на батьківщині. Мова отця Елпідіфора — взірець «освічених» українських людей того часу, які вважали, що «мову простонародну» треба «очистити», вишліхтувати, зробити з «простої» — «мовою освічених людей».
(обратно) 395Міфтопойс — літописець, клясичний автор, поет.
(обратно) 396«Не падає по книгах» — не любується у книгах, не має смаку до читання; во коршмах — по шинках.
(обратно) 397Безперечно так.
(обратно) 398Насамперед, передусім.
(обратно) 399«Рах» — мир.
(обратно) 400Історичний факт; неосвіченість православного священства тієї доби, дійсно, була велика й це, головним чином, було джерелом різних єресей і суперечок.
(обратно) 401Какофимія — кепське слово, перекручене з грецької мови.
(обратно) 402Крива шабля.
(обратно) 403За ті часи стіни обтягали тканиною, шкірою або обкладали тонкими дошками-«фанєрами»; опис меблів і обстанови — історично вірний.
(обратно) 404Мається на увазі Флорентійська унія (1439 р) — Прим. упор.
(обратно) 405Европа, дійсно, ще й сьогодні не уявляє собі правильно ані поваги еспанської, ані звичаїв, ані… справжньої історії цього краю!
(обратно)!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Предок», після закриття браузера.