"Так, як вони" — історія про дівчину, яка керує родинною кав’ярнею у маленькому містечку. Вона переконана, що це місце прокляте, і поступово змиряється з неможливістю вирватись із тенет сімейної долі. Коли терпець уривається, вона починає діяти імпульсивно і небезпечно. Один випадок змушує її не лише переосмислити свою долю, а й рішуче покінчити з нею. Чи

Світ, у якому майбутнє визначено наперед. Чи може звичайний школяр змінити його, навіть ціною життя інших людей?

Про хороші (або для когось не дуже) якості людей.

Мені 24 і ось одне з моїх правил: не починати стосунків з колишніми однокласниками, але.. Доля вирішила змусити мене порушити це правило. Тому звела мене з одним з них. Бажаючи відпочити від роботи я йду в клуб. Там знайомлюся з красенем хлопцем та їду до нього додому. А на ранок шок. Красенем виявляється мій колишній однокласник, а потім ще гірше, мене повідомляють

Думки, що стали віршами.

Хтось колись для вас творив дива? Ії пощастило: в один день багато з її бажанок здійснилося. Але хто цей загадковий чарівник? Про силу любові та дива, які можна робити своїми руками, розкаже це оповідання.

У короткій розповіді "Вігілорум" молодий хлопець опиняється в дивному й загадковому світі після звичайної поїздки на автобусі. Випадкова зустріч із дівчиною та старою газетою, що змінює реальність, приводить героїв до місця... Розповідь досліджує теми часу, самотності та втрати ідентичності в нескінченній вічності.

Ліс має дві обличчя. Вдень він заповнений яскравими барвами, співом птахів та захоплюючими ароматами. Але вночі він перетворюється на загадкове і лякаюче місце, де панує холод, жахливі крики звірів і тріск гілок. Багато людей бояться заблукати в лісі і ніколи не знайти виходу. Що ж стоїть за цим страхом? Чи може це бути просто погане орієнтування, чи існують у лісі

Божевілля — це слово пахне димом. — Про що задумалася? — питає та, чиє ім’я лоскоче, як шершавий язик кота. На відміну від інших, вона реальна. — Та так, ні про що, — всміхаюся. Мабуть, не варто казати про голоси в голові та реінкарнацію на території Інституту нейрохірургії.

Кажуть, під Новий рік всяке буває. От тільки я вже давно не вірила ні в Діда Мороза, ні в Санту, ні у святкові чудеса. Шкода, але чудес не буває. Ха! А ось і бувають! Виявляється дивний переодягнений Дід Мороз може виконати моє найбільше бажання, і тут головне не злякатися, а сміливо йти на зустріч своєму щастю. Оновлення кожного дня зранку або ввечері.