Павло знову не спить, тому що його турбують зайві звуки. То автомобіль за вікном проїде, то хтось із сусідів тихо увімкне музику. Цей шум надто тихий, щоб заважати, але достатній, щоб тривожити. Адже його не повинно бути в нічну пору.

Ми не знаємо власних кордонів, доки не спробуємо їх перетнути...

Привиди повертаються, щоб помститися живим! Після заходу сонця вулиці міст заполонили злі духи... Ви боїтеся смертельного доторку привида? Коли кількість нападів духів щодня зростає, агенції психологічних розслідувань стають популярними як ніколи. Найменша, найкрихкіша — та водночас і найкраща з них — агенція «Локвуд і К°»! Познайомтеся із завзятим і трохи

До агенції «Локвуд і К°» — завзятого Ентоні Локвуда, книголюба Джорджа Кабінса та відважної Люсі Карлайл, найкращих лондонських фахівців із знешкодження привидів, — звертаються нові клієнти з проханням допомогти їм під час ексгумації тіла Едмунда Бікерстафа, лікаря вікторіанської доби, який усе життя намагався налагодити спілкування з мерцями. Домовину лікаря слід

Потужна навала потойбічних гостей збиває з пантелику поліцію й викликає протести по всьому Лондону. З'являються відомості про появу нових привидів - скажімо, криваві сліди на сходах, чи химерні звуки й примарні постаті в універсальному магазині. Агенція «Локвуд і К°» продовжує виявляти свою майстерність у знешкодженні духів. Водночас Люсі Карлайл відчуває справжній

Після того, як Люсі Карлайл залишає агенцію «Локвуд і К°» і переходить до вільної практики, її несподівано відвідує сам Ентоні Локвуд. Йому вкрай потрібен хороший Слухач для виконання складного завдання — знайти та знешкодити Джерело духу відомого злочинця-людожера. Проте навіть під час цієї небезпечної пригоди видно, що стосунки між Люсі та її давніми колегами

Коли ти працюєш в кол-центрі, то можеш почути дуже різні речі. Особливо якщо це нічні зміни та активні продажі. Особливо якщо ти сильно хочеш спати, зміна триває, а до ранку ще ой як далеко...

Перша людина на Землі бігла, спотикаючись об каміння. Слідом ішло щось. Почалися густі зарості, шкіру на руках та обличчі дряпали гілки величезних рослин. Первісне повітря було важким та майже отруйним, нескінченність різних ароматів затуманювала розум. Первозданна земля здригалась під ногами чоловіка.

Нахід увійшов до скромного охайного двору, коли сонце вже піднялося та щосили розпікало піски пустелі. У невеликому возі позаду себе він тягнув труп, обмотаний брудним лахміттям.

Петро Олександрович мав погану пам’ять на обличчя. Можливо, цей чоловік дійсно був присутнім на церковній службі декілька разів, як він сам стверджує. Але точно згадати Петро Олександрович не міг. Той зустрів його посеред вулиці, біля виходу із супермаркету. Підійшов близько і тихо привітався. Попросив про допомогу. — Я ходжу до вашої церкви, отче, вже близько