Джим і його друзі вирушили на пошуки скарбу за старою картою, знайденою під підлогою. Разом із кмітливою мишкою Міккі та відважною кішкою Беллою, вони відправилися в захопливу пригоду крізь загадковий ліс. Шлях до скарбу виявився нелегким. Друзі долали бурхливі річки, розгадували загадкові символи і навіть рятували білочку, потрапила в пастку. З кожним кроком вони

–Роздягайся, суко! Твої фотографії повинні вийти найкращими. Ти повинна показати себе перед камерою у всій красі. –Ні,- насилу вимовила я. Він зловив мене за шию і міцно її стиснув. Від його дій мені відразу стало важко дихати. –Ти, я бачу ще не до кінця зрозуміла куди ти попала? Так я скажу, ти в найкращому борделі Італії. І тут, у твоєму словниковому запасі не

Надрукували на жаль. Але факт незаперечний: у вашому опусі " Незнайко на Місяці" ви зображуєте вигадки капіталізму, так що читати про них смішно. Адже замість того, щоб викликати гнів, зокрема зображення капіталістичної конкуренції та експлуатації, вони у вас просто кумедні. Хоча б той же капіталіст. На жаль цензура це пропустила, бо ви прикрилися казковим

То як там на рахунок РАЦСу? Ще не передумав? - Посміхаючись, запитала в мене моя нова знайома. - Ні. Та на мою думку там зараз вже немає нікого. - От як бува. Я в білому. І сукню вже купувати не треба. Ця дівчина мені подобалося. Може на зовнішність вона не така гарна, як Аліна. А от характер. І це все, що вона зараз каже. І що посміхається замість того щоб

Біографічний абстрактний вірш.

Останній день літа — це свято, в якому всі діти прощаються з літом та насолоджуються останнім днем літнього відпочинку, особливо дорослі, які завершують свою відпустку. Ця історія і розповість про пригоди автора: як він прощався з літом в останній день літа. 31 серпня 2024 рік. Автор прокидається дуже рано і дивується, чому він згадує те, про що не хотів згадувати.

Оповідання розповідає про перемогу славетного Нікити Кожем'які над печенігом - велетнем. Ця книга буде цікавою тим, хто любить історію та фізичну культуру, а саме боротьбу.

Мене звуть Саманта, і в моїх венах тече кров перевертнів-драконів. А мій вітчим їх люто ненавидить. Точніше, ненавидів до того часу, поки не дізнався, скільки на чорному ринку платили за луску та кров дракона. Потрапивши в Академію, де він усім заправляє, у мене майже немає шансів, аби контролювати свою іншу сутність і не дозволити йому використати моє тіло для

Ах, Настя, Настя. Біле волосся, сині очі. Що ж ти з собою зробила? А все через це кляте кохання. Жила собі дівчинка. Відмінниця. Вихована. Не п'є. Ні курить. Не гуляю. Родина гарна. Батько, мама, бабуся та кокер-спанієль Шаня. Заможна така родина. Настя взута. Одягнена. Нагодована. Все є. Все що душа побажає. І так вона жила собі тихо та скромно до своїх 16 років.

Спок сидів у капітанському кріслі й читав звіт, якого принесла йому на підпис йомен. Фоном, у своїй голові, він чув відгомони чужого задоволення: його т'хайла, Джеймс Кірк, трахав на столі переговорної посолку, яку вони зобов'язані були доставити на раду квадранту. Жінка була справді привабливою, як на смак Спока, тож нічого дивного, що Джим теж звернув на це свою...