Цікаві книги читати онлайн українською

Не знаю, що тут написати. Просто публікую главу, бо з'явилася ідея і сюжет вдарив в голову. А продовжу пізніше. Не губити ж ідею...

Безхатько за допомогою виграшів у лотереї забезпечує собі найменші життєві потреби. Випадкова зустріч знайомить його з молодим різноробочим Максом, який мріє про заможне життя і щасливе кохання. Шлях до цього він бачить у використанні здібностей безхатька. Постійне підвищення ставок призводить до неочікуваного перебігу подій.

1000-річний шлях України від часів Київської Русі до сучасності – це подорож крізь віки, сповнена боротьби, перемог, втрат і незламної віри. У цій поемі оживають образи видатних постатей і ключових епох, що сформували нашу державу. Від Андрія Первозванного та Ярослава Мудрого до сучасних героїв – кожен катрен є символом українського духу та національної ідентичності.

Вже не розумію того, що відбувається, і не сприймаю зображення перед очима. Вже сплуталася свідомість. Вже не вникаю в семантику, слабко хапаючись за сенс у потоці його промови. Відрізками фраз, мовленнєвими зворотами, синтагмами і низхідними інтонаціями він тонко занурює мене в забуття. Від його слів будуть катастрофи. Я чую... Я відчуваю... Я в невагомості. Мені

Коли Невілл Долгопупс і Полумна Лавгуд вирушають на пошуки древнього артефакта, вони навіть не підозрюють, що ця подорож відкриє не лише магічні таємниці, але й найтемніші куточки їхніх душ. Крок за кроком випробування стають все небезпечнішими, а загадкові сили, що охороняють артефакт, штовхають їх до межі між життям і смертю. Та ще більш несподіваним виявляється

Людина яка нічого не пам'ятає з'являється там, де існувати не повинна. Хто він й що привело його до такого існування? Група спеціалістів намагається повернути йому пам'ять, але чи хоче цього сам пацієнт?..

Сердце, як камінь. Любов, як тінь.

Пригоди, та дружба.

Він завжди володів мною. Як моїм серцем, так і тілом. І він знову тут. Знову прийшов у мій світ, який я закрила від нього. Він знову тут, щоб володіти мною. Щоб показати мені, що я належала йому завжди. І що належатиму й надалі. Ну... тоді йому доведеться тримати себе в руках, бо я не збираюся падати на коліна вдруге. Точно не перед Леоном Холлом Кінгом. Приготуйся

— Як ти посмів прийти після всього, що натворив? — Це мій дім також! — Іди геть, кому кажу! — Не піду, мені тепер немає куди йти. — Ну тоді я піду! — Катю, облиш, не йди. Давай почнемо все заново. Я обіцяю, що більше такого не повториться. Я зрозумів, що окрім тебе мені нікого не треба. Я без тебе не зможу просто! — А ще вчора зміг. — Катю, вчора — це вже минуле.