Цікаві книги читати онлайн українською

Аделіна є відданою шанувальницею відомого співака Нікіти Вовченка. На концерті артиста вона несподівано для себе виявляє, що між ними є якийсь зв'язок, але його природа залишається для неї загадкою. Дівчині належить розібратися в цьому, а також з'ясувати, чому вона бачить сни про світ під назвою Дар-Терра, лицарів, замки і свого друга Ніка, так схожого на Вовченка.

Світ охопила пандемія, що вразила лише дорослих. Ні, вони не померли - вони заснули назавжди. Лишились лише діти, перелякані та збентежені. Або лишились діти, жорстокість яких може заграти небезпечними фарбами? Дівчина Мілана, разом зі своєю кішкою, вийшла в новий світ, впевнено та рішуче, хоча ноги тремтіли. Зібрались друзі, виникло племʼя. Що може бути краще ніж

Перед вами книга, яка містить вірші написані про країну та війну. Про тих кого не стало, для тих хто є, із вірою, надією та сподіваннями, що далі ворога чекає поразка, а країну - світле майбутнє. Слава Україні ?? ꑭ ❤️

Те, чого нам треба навчитись у дітей - помічати красу навкруги та бути щасливим.

Простой добрый стих на два куплета о красоте неба.

Каждый из нас время от времени лжёт. А вот утонуть в этом или опомниться - каждый решит сам.

Бетані вирішує пуститися берега після розриву з нареченим. Дівчина отримує запрошення провести ніч зі своїм кумиром. Він передає дівчині записку з місцем та таємним кодом, під час свого концерту. В розпал гарячої ночі її забирає чоловік з розмальованим обличчям, чиє ім'я Кайл. Вона слугуватиме, як гарантія того, що артист поверне гроші, що заборгував чоловіку. Те, що

Чи буває ідеальне розставання? Виявляється, буває. Але яке розставання можна таким вважати?

Короткий опис: Останній нащадок — це історія про боротьбу між добром і злом, про віру, зраду, та незламність людського духу. Арк, разом з вірними друзями, кидає виклик темним силам, щоб відновити гармонію у світі і знайти своє місце в ньому.

Якщо в тобі тече вовча кров, ти несеш в собі її прокляття. Воно може лишити не тільки сім’ї, а й власного життя - навіки зробивши рабом внутрішнього звіра. Комусь везе як Дарині: її вовча кров так і не проснулась, а комусь не везе як Олександру: йому надто рано прийшлось пізнати весь жах цього прокляття. Вони зовсім різні, єдине, що їх обдернує - ненависть до одне