Свої листи на батьківщину вона підписувала: «Марина — цариця московська». І вона була нею — царицею московською. Щоправда, всього лише дев’ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь. Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи істо­рії) стала царицею

На мільйони світлових років у всі кінці Всесвіту немає нічого дивовижнішого за невеликі осередки матерії, яка внаслідок ще не осягнених людським розумом умов отримала можливість створити розумний світ. Розум, пізнаючи матерію, сприяє її нескінченним перетворенням і, пізнавши її закони, стає в ній провідною силою. Як же ми маємо ставитися до такого вражаючого явища в

Зимова історія… Холодна, мов розпечений сніг. Гаряча, немов задубілі долоні. Пронизлива, неначе політ у прірву. Там, куди впадеш, не буде соломи. Звідти немає стежки. Зате туди проникає з небес сліпуче сонце. Таке сонце можна побачити тільки на дні. І ти робиш свій крок, останній крок назустріч собі. І світ припиняє своє існування. Щоб розпочатися заново в тих, хто

Новая повесть молодого советского писателя-фантаста, как и прежние его книги “Непредвиденные встречи”, “Реликт”, остросюжетна и философски содержательна. Основная тема повести — предупреждение о необходимости сохранения окружающей среды, будь это на Земле или на иной планете, напоминание о том, каким разумным и осторожным должен быть человек в своем общении с

… Далеко в морі, гойдаючись на хвилях, пливе човен. Назустріч йому йде корабель. Він без розпізнавальних знаків. Але прикордонники знають: це чужий корабель. А в човні — ворог, який щосили поспішає втекти з радянської землі. Чи встигне він? Чи вдасться прикордонникам наздогнати ворога? Про це читач дізнається, прочитавши оповідання М. Трублаїні «Лоцман». Усі

На Далекий Схід, до Північного В’єтнаму, Лаосу і Камбоджі я виїхав із звичайним паспортом як приватна особа, літератор, друг лісових людей і звірів. Ніхто не давав мені ніяких завдань ані вказівок, не посилали мене ні уряд, ні міністерство, ні навіть Спілка письменників. Але все-таки мене хтось посилав на Далекий Схід. Послала та безіменна людина, яка щодня поспішає

Польський письменник Аркадій Фідлер об'їздив півсвіту, про це вже свідчать назви його книг: «Долаємо Амазонку», «Через вири і пороги Дністра», «Завтра на Мадагаскарі», «Оріноко», «Риби співають в Укаялі», «Канада, що пахне живицею», «Ріо-де-Оро» тощо. Матеріалом до цієї книги послужила розповідь індійців з племені чорноногих, родичів Маленького Бізона, що їх

Повість про дружбу та моральне дорослішання підлітків. (обсуждается на форуме - 6 сообщений)

У книзі–дослідженні С. Павленка «Князь Михайло Чернігівський та його виклик Орді» розповідається про життя і діяльність одного з відомих представників Ольговичів, героїчний вчинок–протест якого мав великий резонанс у другій половині XIII сторіччя серед поневолених монголо–татарами русичів.

У студії мазепознавця С. Павленка висвітлений інтимний світ гетьмана Івана Мазепи, який не тільки був великим меценатом, мужнім захисником та оборонцем Вітчизни, а й палко кохав.