— Іване Петровичу, я так не можу працювати, — скаржиться Марія директору, переходячи на ультразвук. — А хіба ми почали працювати? — розводжу руками і маю рацію. — Ви тільки подивіться на нього! — звертаючись до Петровича, Марія тиче в мене пальцем. — Нахабний, зухвалий, бридкий... — Не треба переходити на особистості, — зупиняю неконтрольований потік слів нестерпного
- Ти забув, що я не одна з твоїх ляльок? - Макс приваблює мене, але усвідомлення того, який він насправді, притискає бажання. - Знаєш, у чому різниця? - чоловік говорить занадто близько, і його подих обпалює мені шию. Нам потрібна дистанція, інакше броня паде. - Цікаво почути твій варіант... - насправді я взагалі не схожа на одну з тих моделей, які завжди поруч із
Він — чоловік, який звик підкорювати все і всіх. Вона — жінка, яка не хоче належати нікому. Але кожна їхня зустріч — це вибух пристрасті, що стирає всі межі. *"Ліна стояла перед ним, її дихання пришвидшилось. Вона вела пальцями по своєму тілу, дивлячись йому в очі. Влад не міг відвести погляду, його груди здіймалися, а руки стискали ліжко. «Я хочу, щоб ти
- Пограємо? - Адже ти на острові саме з цією метою. - Спочатку думав, що так. Але коли зустрів тебе, зрозумів, що участь у цьому проєкті стає дедалі цікавішою. - Я не граю, Вік. - А я так! - Упевнена, що з двадцяти дівчат, які пройшли жорсткий відбір, тобі буде кого вибрати. - Найцікавіше, що ти за цим усім будеш спостерігати, Тато. За тим, як я буду їх лапати,
- Зупинись, нам не можна, - задихаюсь від його гарячих поцілунків на шиї. Шкіра палає від дотику його губ, тіло тремтить в його міцних обіймах. - Знаю, але нічого не можу з собою вдіяти, - шепоче захриплим голосом. – Твій батько вб’є мене, якщо дізнається. Я не маю права тебе хотіти. - Тоді на цьому все? – намагаюсь спіймати його погляд. - Відпускаєш мене? – запитую,
Головна героїня вирішила протестувати роботів-чоловіка, створеного, щоб задовольняти жіночі потреби. Але з часом, між ними виникає глибоке почуття, яке виходить за межі програми. Заковшись у свою власницю робот зі штучним інтелектом, готовий на все заради неї, щоб захистити абсолютно від усього небезпечного у цьому не досконалому світі. Але що робити, коли його
В неї було все, про що вона мріяла– кар'єра моделі, чудовий хлопець та взаємне кохання. У нього теж було майже все - кар'єра високооплачуваного хірурга, родина, гроші. Але ніколи не було справжнього кохання. І в них ніколи б не було жодного шансу зустріти один одного, якби в їхнє життя не увірвався випадок – її брат, що стікає кров'ю на операційному столі.
- За обмін, - продовжую фразу і простягаю келих Мії. Неохоче приймає, руки тремтять. - Скріпимо його не кров'ю, а алкоголем! А потім і се*сом! - закінчую, коли дивлюся в її сині очі. - Міє, давай усе припинимо! Давай, поки не пізно! Міє! Це було помилкою, Мі. Я кохаю тебе! Пробач, Мі. Я ідіот, Мі, - Макс піднімається і виливає вміст келиха на дорогий килим. Ліля
Я змушена одружитися з волі батька, але в день весілля зведений брат мого нареченого повертається, щоб забрати мене як свою наречену. Тепер моє життя - в руках небезпечного й жорстокого мафіозі. Він не знає жалю чи співчуття. Мій чоловік - справжнє чудовисько. Холодний, розрахунковий, нещадний. Його очі - бездонні колодязі темряви, які бачили забагато смертей. Його
- Вона тобі не потрібна. Не треба грати в сім'ю! Марку, не треба! Вона маленька, вразлива дівчинка. Не треба з'являтися в її житті лише для того, щоб потішити своє его. Не треба! Даша підривається з дивана, коли чує, як малеча її кличе. - Не йди за мною! Не треба! - попереджає і йде. Але я не слухаю Дашу, йду за нею, підхоплюючи ведмедика з підлоги. - Я ж просила не
