Сучасна проза

– Відчини двері. Я хочу вийти! – кажу. – Ні! – карбує. – Алексе, я хочу вийти! Відчини, будь ласка, двері! – повторюю. – Синичко, це тобі не допоможе, – заявляє і заводить двигун. – Кажи адресу. Відвезу тебе додому. Закочую очі, глибоко вдихаю і кажу адресу сусіднього будинку. Ще не вистачало, щоб Алекс дізнався, де я живу. – Цей поцілунок нічого не означає! –

Святкування цього Нового року, я чекала з нетерпінням, все було продумано до деталей! Найкрутіший клуб міста, класна компанія і хлопець якого я кохаю ще з дитинства. Ця ніч мала стати початком наших відносин. Проте, доля розпорядилася по іншому, мій коханий прийшов з іншою, а я в розпачі втікаючи додому попала в обійми незнайомця, який подарував мені незабутній

— Ти хто така? — Я Марта, — протягую руку для знайомства, а у відповідь отримую лише не надто привітний погляд і демонстративно складені руки на грудях. — І надовго ти сюди, Марто? — питає хлопець. — Не знаю, мені Лев дозволив побути тут деякий час, — кажу як є. — О, то ти дівчина мого брата! — не зрозуміло чому усміхається хлопець. Але усмішка ця якась надто

Головні герої Слава та Ніка знайомляться завдяки випадку, та доля розводить їх шляхи на довгі два роки. Маленьке містечко гудить від спроби вбивства сестри Слави. Дівчина в комі. Хто нападник невідомо. Ним може виявитися хто завгодно. Навіть той кому найбільше довіряєш. Того вечора жертва була одягнена в светр головної героїні. А якщо злодій чатував не на ту? Чи

Бажаючи допомогти племінниці, я вирішила поїхати за місто і знайти її батька, котрий відмовився від крихітки ще до народження. Тоді я навіть не уявляла, в що обернеться для мене ця поїздка. Хуртовина та снігопад змусить мене залишитися у домі чоловіка, котрого я зовсім не знаю. Він не батько маленької, а його брат… Ці кілька днів змінять не лише моє життя, але і

Віра: Я зустріла його в найстрашніший момент життя. Я вважала його гріхом, спокусою, спробою замінити те, що втратила. Я не вірила ні йому, ні собі, ні своїй долі. Щоб залишитися з ним, довелося подорослішати двічі. Подорослішати і відпустити перше кохання, щоб стати щасливою. Сан: Я побачив її крізь вікна за тисячі кілометрів від рідного дому. Спершу я закохався в

Олександра почала життя з чистого аркуша. Їй вдалося втекти із пекла, однак страхи минулого не покидають дівчину. Здавалося що нова робота це маленький крок до тихого спокійного життя, однак низка випадковостей призводить до непорозумінь із босом. Тепер нестерпний власник не дає вільно дихати і робить все для того аби позбутися дівчини. Що ж станеться, якщо дві

Його парубочий вечір мав закінчитися приємним бонусом від друзів у вигляді дорогої повії, тільки от він помилився номером і натрапив на НЕЇ... Ми не повинні були зустрітись, та доля випадку не обирає. Тепер цей чоловік у мене в думках, у моїх снах та міцно вкорінився в серці. Він став моїм раєм. Солодким, бажаним, але забороненим. Адже він належить ІНШІЙ…

— Що це, Ксеніє? Назар завжди мене так називає. Ненависним ім’ям Ксенія, хоч я — Оксана. І знає, що мені це не подобається. Навмисне робить боляче. Але зараз я цьому навіть рада. — Заява на розлучення, — дивлюся йому просто у вічі. Так, ось так. З викликом. Хоча всередині все тремтить від страху. Усе стискається в жаху. Його очі звужуються. — Ти розумієш, що робиш? —

Що робити, якщо чоловік виявився зрадником і ти залишилася без житла, грошей і з малою дитиною на руках? Їхати в Карпати! Гори зцілюють та дарують шанс на нове кохання:) — Воу-воу-воу! Ти бачила який красунчик той Макс? А як він на тебе дивився! У-у-у-у…здається в когось накльовується роман. — Господи, Ларо, ну що ти мелеш? Тобі б книжки писати! Який ще там роман? Це