Читати онлайн книги жанру 📖 Сучасна проза

Біль втрати розривав моє молоде серце на сотні клаптиків, як раптом я зустріла її. Писала для конкурсу.

Земля буде зла, навіжена, дика. Хотітиме помсти, боронитиме своє, гудітиме від сказу, тремтітиме від ненависті. Закине тебе у свою глиб, обійме, розчинить, заколисає.

Експериментую із жанрами. Нехай Вас не вводить в оману казковість розповіді. Тема оповідання зовсім не дитяча. Проте висновки лише за Вами. Розповідь про трьох друзів та їх пригоди в озері.

Що є вибір "меншого зла"? В 1944 році німці захопили заручників, серед яких син графа Тарловського. Гестапівський офіцер може "випустити" хлопця, але... Але треба заплатити великі гроші. Цей же офіцер може випустити ще трьох заручників, але... Але треба заплатити за них, а ще треба "підставити" чотирьох городян замість тих, кого

Іноді спека приносить людям багато негараздів. Незаймана Юстина стоїть з порожнім цебром перед пересохлою криницею. Тереса - мати двох дітей, їде у маршрутці після омріяного походу в салон краси. Припікає сонце, по скронях тече піт. Завиті пасма липнуть до плеч й деформуються. Дві історії змусять вас подивитись на спеку під іншим кутом.

Тут, у Фару, в мене не було імені, минулого чи майбутнього. Фару виявився лише точкою на карті. Датою, у яку я повертався знову і знову кожен рік. Ми з Мадонною вважали себе звичайними, вразливими людьми. І зовсім трохи — покидьками.

Художник, тримає у заручниках жінку, впевнений, що вона може допомогти йому створити «найголовніший шедевр його життя». Але намагаючись «зламати» свою жертву, він починає гру, з якої є лише один вихід: смерть одного з них.

Військовий повертається на одну до дому, зустрічати новий, 2024 рік. Святкування разом з сім'єю здається йому раєм, допоки війна не наздоганяє його вдома...

Основана на реальних подіях історія одного сучасного підлітка на теренах інтернету, його віртуальне життя: яке однак було тісно повьязано із реальністю. Діалог автора даної книги із земляком віддаленої області, де люди мовлять іншим діалектом.

Хто ж з нас не пам'ятає цю фразу "Ми всі маленькі люди", та іронічну відповідь про "Маленьку Люду". А що як ми іноді теж в житті вчиняємо, як Маленька Люда. Не можемо постояти за те, у що віримо, боїмося образити і через це страждаємо самі. Це невеличке оповідання - своєрідна рефлексія на поняття "маленька людина" і привідкриває завісу,