Сучасна проза

Одвічні нескінченні суперечки між прагненням суспільства нівелювати особистість та внутрішню свободу, між коханням та бажанням помститися коханню, між мріями жінки створити аеродром — надійний і стабільний, та прагненням чоловіка використати цей аеродром лише як злітну смугу… Ця історія про Германа та Мері — про те, як легко можна втратити кохання і як важко

Олексій Кононенко (нар. 1957 р.) – автор більше двох десятків книг та понад ста пісень, лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка (2003), заслужений діяч мистецтв України (2004), член Національної спілки письменників України. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Щоденник чоловіка на межі сторіч», «Абетка», «Десять кошенят», «Азбука дороги», «Біла

Оповідання і повість, що складають нову збірку «Загальний аналіз», написані протягом останнього десятиліття. Цвинтар, приміська електричка, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром – ось декорації, у яких відбувається дія. Велетенська ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівський нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея,

Нелегка щоденна праця поета-лірика, його непрості взаємини із колегами, редакторами та знайомими, а також із власною донькою, проблеми сучасної молоді, внутрішнє життя Спілки письменників з брудними чварами та інтригами переносять читача у переддень Помаранчевої революції – і все це в повісті Дмитра Стельмаха «Фарс-мажор».

Валентин Терлецький – сучасний український письменник, поет, літературний критик, журналіст, музикант, композитор, лідер відомої рок-групи «Декаданс». У видавництві «Фоліо» в 2008 році вийшов його перший роман «Рок-н-рол, стакан, кохання», який став одним з переможців конкурсу міського молодіжного роману «Графіті». Роман «Подзвін з-під води» є вже п’ятим у творчому

Ірися Ликович (нар. 1984 р.) закінчила філологічний факультет Ужгородського Національного університету. Працювала журналістом у газеті «Думська площа» (м. Одеса). Переможець українсько-німецької премії Олеся Гончара та премії «Дебют». Автор трьох прозових книжок: «Перелітна» (2006), «Твоя дитинка» (нагороджена відзнакою «Вибір видавців» Всеукраїнського конкурсу

Люди люблять прихилятися одне до одного… До власних спогадів, снів і мрій. Але понад усе люди прихиляються до часу й віку. Певно, ЧАС частіше за Бога отримує різні рахунки від людей. Імовірно, до ВІКУ людина виставляє безліч претензій. Усім нам, незалежно від віку, хочеться, щоб наші історії закінчувалися щасливо та розпочиналися інші. Саме про стосунки з часом і

У книзі «Слово після страти» Вадим Бойко розповідає про свої поневіряння по катівнях гітлерівської Німеччини. Бойкові було шістнадцять років, коли його силоміць вивезли на каторжні роботи до «Третього рейху». Хлопець не хотів миритися із своїм рабським становищем, він сім разів тікав, брав активну участь в антифашистському русі Опору, за що був засуджений до страти.

Автор цього твору - колишній в'язень Освенціма, учасник руху Опору, його перу належить книга «Слово після страти», що витримала кілька перевидань на багатьох мовах світу. У своїй невигаданій повісті він розповідає про муки і страждання людей різних національностей, на які їх прирекли гітлерівські варвари в таборах смерті, про інтернаціональне братерство в'язнів, про

Батьки Аліції, донедавна «Страшенно Розпещеної Одиначки», розлучилися. Дівчина поступово вчиться сприймати нову татову супутницю життя й спілкуватися з постійно зайнятою мамою. Народжується перше кохання, з'являється необхідність робити власний вибір. У своєму оточенні Аліція зіштовхується із проблемами анорексії, наркотиків, байдужості однокласників. Проте найбільше