Топ Українських книжок за місяць!
Сучасна проза
Я була готова до змін, та до карколомної пригоди не підготувалась. Щасливий збіг обставин в потрібну мить? Віднедавна, я не вірю у випадковості. Між нами є щось більше, ніж ми самі розуміємо. Не намагайся спалити між нами мости – обпікай мене пристрастю. Не втрачай віри в себе – моєї вистачить на двох і я поверну твою. Я не дозволю тобі мене відпустити – нерішучої
Сучасна проза
Не родина, а мафія! Увійти можна – вийти не дадуть. Може своїм життям трохи і не задоволена була, та жалітись було гріх. Аж тут раптом таке закрутилось, що вже і дивуватись не встигаю, лиш маневрую між «доброзичливцями». От тільки місця для маневрів все менше – живу під пильним оком одного наглядача. Сильно не вередую, наглядач веселий, та щось всі тісніше нам вдвох
Сучасна проза
Родина в мене невелика, та старшого брата я собі точно не шукала. Ми давно вже обоє дорослі, але ти за звичкою називаєш мене «мала», а я знову і знову намагаюсь ігнорувати цей нав’язаний тобою тип відносин. Не бреши собі і мені, досить вдавати що між нами є межа яку ти не можеш перетинати. Я сама її перетну, але як побіжиш – наздоганяти не буду. Тож і вирішуй,
Сучасна проза
Анотація до книги "Збій системи" Я маленький гвинтик великої системи, моя значущість в механізмі вимірюється в тисячних відсотка. Та треба ж такому статися – зачепилась за Великого Начальника. І не трималась, та прилипла сильно. Самій вже цікаво, що далі станеться. Перемеле і знищить, або я знайду своє місце? Підказок не буде - сама дізнаюся. «Яка
Відпустка обіцяла бути ідеальною: дача, сонце, спокій. Ну може ще приведу до ладу двір, відвідаю подругу та кину палити. Що могло піти не так? Геть усе! І нема кого винити крім себе. Хочеш насмішити Бога - розкажи про свої плани. Ну то й будемо сміятись разом, бо час плакати ще настане.
Хіба я чим перед Всесвітом завинила? Наче стрічкою Мебіуса блукаю – як далеко не біжи, а згодом верне на початок. Конкретизуйте свої бажання, шановні! Коли просите кохання, то уточнюйте - «нового», бо вже вкотре в одного й того ж закохуюсь. Годі, відтепер ні «старого» ні «нового» не хочу, волію «справжнього»! Та є підозри, що майбутнє щастя у минулому причаїлося.