Ти - невидиме вістря отруйного списа, що націлений в шпарину в кібернетичному обладунку, за яким ховаються корпоративні таємниці. Ти - професіоналка. Але ти все ще людина. І жоден фаєрвол не захистить твою душу від раптового зламу...
Якщо ШІ й стане колись справді небезпечним для людини, то винні в цьому будуть тільки самі люди. І лише люди і зможуть стати йому на заваді. Правда не факт, що їх назвуть після цього героями.
Коли ти збираєшся обікрати могутнє таємне товариство, треба бути дуже обачливим. Коли цих товариств декілька, треба бути ще обачливішим. Ну а коли в процес встряє могутня магія, то обачливості може і не вистачити...
Я взагалі то не по гуморесках зазвичай. Та й "хайпанути" на актуальному - це не моє. Але дружина вимагала, щоб я це написав, оскільки початок оповідки просто взятий з життя. Нажаль все інше - тільки фантазія.
Стародавні - монстри-чаклуни, що правили землями людей, зазнали остаточної поразки, тож переможці починають наводити свої порядки в звільнених країнах. І це не завжди вдається легко...
Коли тобі до рук сама собою падає князівська корона, легко втратити голову. В усіх сенсах. І навіть магія не може вирішити всіх проблем... особливо коли і самі проблеми, і їх вирішення залежить від людей, що тебе оточують.
