Лель, усе ще трохи розгублений і наляканий, ліг на ліжко, на якому до цього був у напівлежачому положенні. Помітивши що німб і не ворухнувся, юнак здивувався. Тобто, він має піднятись з часом? - «Як дивно» Лель повернув голову до вікна. Погляд мимоволі зачепився за птахів, що летіли вдалині. Здається, то були лелеки. Але чи так вони були далеко, як йому здавалося?