- Зупинись, нам не можна, - задихаюсь від його гарячих поцілунків на шиї. Шкіра палає від дотику його губ, тіло тремтить в його міцних обіймах. - Знаю, але нічого не можу з собою вдіяти, - шепоче захриплим голосом. – Твій батько вб’є мене, якщо дізнається. Я не маю права тебе хотіти. - Тоді на цьому все? – намагаюсь спіймати його погляд. - Відпускаєш мене? – запитую,

- Мій бар не місце для чемних дівчат, - шепоче, обдає гарячим подихом. - Це місце хтивості і бажань. - Ти вважаєш мене наївною і не досвідченою? - ледве видихаю. - Скоріше невинною, а те місце зіпсує тебе, - говорить і жадібно пожирає очима. - Ти думаєш, я така, тому що не дала докінчити те, що ти хотів зі мною зробити? - Твої очі видають тебе. - І що це означає? -