Богдан : Я бачив її немовлям. Вона росла на моїх очах. Завжди захищав і оберігав її від усіх. Вважав майже сестрою. Та в один момент все змінилось і моє життя полетіло шкереберть... Єва : Здається я завжди кохала його, але сама не розуміла цього. Він був поруч і я так звикла. Та коли Богдан привіз додому наречену здається отямилась . Я не можу його їй віддати. І не

- Послухай, Поліно, це вже зайшло занадто далеко. Давай підписувати мирову. - намагаюсь говорити спокійно, хоч після всього, хочеться скрутити гадині шийку. - Чого це раптом? Хлопчик злякався, що отримає від татуся не компанію, а пенделя під зад? - стискаю зуби до скреготу і подумки рахую до десяти. - Наша війна не вигідна ні мені, ні тобі. Сама знаєш. Жоден з нас ні

Сам себе не розумію на біса мені чужі проблеми? Своїх мало? Але чорт забирай не можу викинути з голови Сашу. Як згадаю її сльози і синці на гарному обличчі - сатанію від люті. Що це за мудак який підіймає руку на жінку? Та ще й на свою дружину? Руки б такому повідривати. І на біса вона з ним живе? Ех Руслане, нічого тебе життя не вчить...Знов запав на дівчину і знов

Ви мене з кимось сплутали,я вас бачу вперше в житті-та він не слухає.Підходить впритул і гучно втягує повітря біля шиї-Ммм.Ти так солодко пахнеш лялечко.-Та що ти собі дозволяєш?-намагаюсь відштовхнути,та куди там.-Я мріяв про це.Мріяв що будеш моєю.-Ти що хворий?Не знаю що ти приймаєш,та видно перебрав з дозою.Відпусти мене придурок.-Він сильно стискає мої

Я власник великої юридичної компанії. Впевнений в собі чоловік, який завжди знав чого хоче і так само завжди отримував бажане. В моєму житті все прораховано і продумано до дрібниць. Тиждень тому, я зробив пропозицію дівчині, з якою зустрічаюсь.Діана дуже гарна і розумна дівчина.Ми чудово підходимо один одному.Моє життя мене цілком влаштовувало і йшло за планом, поки

Знов я на пляжі. І знов той самий, красень- рятівник. В нього таке тіло... ммм!. Хочеться торкнутись і не тільки... Ці великі біцепси, широка спина потужні груди, кубики на животі і чудова дупа . Я вже кілька разів, проходила ходою королеви біля нього. Нуль реакції. Та, не на ту натрапив. Сьогодні я рішуче налаштована. Заходжу в море і пливу, допливаю до буйків і

Робочий день нарешті завершився.Іду на парковку, до свого автомобіля. -Ліно! Ліно, зачекай.- гукає Дем ян . Не можу проігнорувати шефа, тому зупиняюсь. - Я хочу запросити тебе на вечерю. - Не варто Дем яне Дмитровичу. - Довго ти будеш мене морозити? Я ж бачу що теж тобі подобаюсь. - Ви помиляєтесь.-Брешу і роблю кілька кроків до свого авто коли бачу колишнього

-Ось ти і попалась мала. Що ти тут робиш? Ти що слідкувала за мною? -Дуже ти мені потрібен. Я тут працюю. -Та ти що. І хто ж цікаво, тебе взяв на роботу? -Маргарита Петрівна. - Хм. А вона знає, що взяла на роботу злодюжку? - Я не злодюжка. Відчепись виродок. - я хапаю її за підборіддя і до болю стискаю пальцями . - Що ти сказала, злиденка? Як ти смієш відкривати свій

Приходжу до тями і розумію, що голова розколюється. Ми що вчора з Юлькою знов наклюкались? Ні! Стоп! Я ж втекла з дому. Я в Одесі. Відкриваю очі, якась незнайома кімната. Де це я? Різко сідаю і розумію, що голова зараз вибухне. - Повільніше мала. В тебе струс мозку, хоч я дивуюсь, що там є чому струшуватись.- Повертаю голову в сторону, звідки чую чоловічий голос. -

-Слухай і запам'ятовуй, вдруге повторювати не буду. З сьогоднішнього дня, ти живеш в моєму будинку і прислуговуєш мені. Робиш все, що я скажу. - я напружилась і зробила крок назад. Ярослав це помітив. - Заспокойся нещастя, я не претендую на твоє тіло. Я маю на увазі хатню роботу. - видихаю. - Май на увазі вибору в тебе немає, точніше є... Або ти робиш те що я кажу