Вона вірила в кохання. Не у казкові сценарії з фільмів, а в справжнє — щире, просте, яке живе в поглядах і дрібницях. Їй було всього 21, вона пекла тістечка і вірила, що він — саме той. Вони жили разом у її квартирі. Він тримав її за руку й обіцяв не відпускати. А потім — мовчання. Важке, ріжуче, невиправдане. Те, що знищує довіру й залишає попіл на місці кохання.

Емма — дівчина, яка колись втратила себе у вирі кохання та розчарувань. Минуле тягне її за собою, наче тінь, і лише відважний крок уперед може допомогти знайти свободу. Крамничка «За рогом» стає для неї більше, ніж просто місцем роботи — це новий дім, простір для душі, де кожен день наповнений надією і маленькими чудесами. Ця історія — про силу відпускати, про віру в

Усе змінюється в один день — коли Лія, звичайна дівчина з мрією про спокій і каву, відкриває двері маленької мрії під назвою «Горлиця». Мінікав’ярня стає більше, ніж просто місцем: тут вариться не лише кава, а й нові знайомства, невимушені розмови, несподівані зустрічі та відповіді на питання, які довго жили в серці. Коли життя пропонує другий шанс — чи вистачить

Я — проміжна станція. Не дім. Не мета. Просто місце, де зупиняються, коли втомились — і йдуть далі. Ця книга — не про кохання. Вона про дівчину, яка вчилась любити себе. Про ту, хто залишалась, коли всі йшли. Про біль, який мовчки переварюється ночами. І про силу, що народжується в тиші. Це історія втрат, надій, розбитих очікувань і одного вибору: залишити себе — або

Він був її всесвітом, а вона — тією, хто готова була боротися до останнього подиху. Та одного дня усе зруйнувалося не через почуття, а через чужі голоси. Він пішов, а вона залишилась — із болем, мовчанкою і порожнечею в серці. Ця історія — про кохання, втрату, зраду і силу відродження. Про те, як важливо не втратити себе, навіть коли весь світ валиться. І про те, що