Ми тут знаходилися в трьох, нас з Томасом розділяв метр, а Арлен стояв навпроти мене. Ми були на закинутій будівлі, це був пізній та самий страшний вечір. - Арлене, не роби цього. Ти ще зовсім молодий, все життя попереду. - сказала я. - Ти знаєш, що я кохаю тебе, Томас теж знав, ти давала мені надію, що між нами може щось бути. Але це все були твої ігри, щоб