— Ти справді думаєш, що це можна назвати шлюбом? — Софія перехрестила руки на грудях, дивлячись на Макса з викликом. — Це контракт. Нічого більше, — Макс нахилився ближче, його голос був холодним і чітким. — Ти граєш роль, я граю свою. Усі задоволені. — А ти завжди такий... байдужий? — її губи смикнулися у ледь помітній усмішці. — Байдужість — моя сильна сторона.