Невже це відбувається зі мною? Чому я така щаслива тут? Сльози, сміх та голосний крик. Схоже на істерику. Можливо це вона. В мене істерика від щастя. У мене стільки емоцій, моє тіло не витримує всіх почуттів, тому їхню частину я передаю Всесвіту. Я дарую частину свого кохання і частину свого щастя світу навколо. Тоді мені здавалося, що тієї сили вистачить, щоб знову

До великого та геніального роману ще далеко. Він ще насіння, за яким доведеться слідкувати, оберігати, поливати та зрощувати, зривати довкола бур'яни та вкладати душу. А поки що - маленькі розповіді про сенси, про життя, про втрати, та здатність людини навіть у найтемніші часи знайти те, що викликає радість.