Ліля: хіба стільки всього може з статися з нормальною людиною. Звісно, що ні, це тільки зі мною може бути таке. В один два власних весілля. Зрада нареченого з його найкращою подругою. Вийти заміж за незнайомця, чому б і ні. Дмитро: два весілля в один день нічого, живем один раз, все завдяки тому, щоб дідусь переписав спадок на мене і байдуже, що з іншою нареченою,

Марічка: Звідки, я могла подумати, що двері які я відкрию виявлятимуться дверима мого кохання. Ой, фіктивного кохання. І що я поб'ю його шваброю. Завдяки, цьому хлопцю я забула про свою роботу. До якої дуже важко працювала. А моя робота — це моє все. Було до нього. Адже, тепер він Микола Шапаренко (Шкарпетка). Займає в моєму житті не чи мале місце. Але це тільки на