Історія Семюеля Саму. Персонажа, який заслуговує більше уваги. Тиша... Багато років мені здавалося, що тиша — це мій єдиний шлях жити. Якщо я не можу вигребти все, що звалилося на мої плечі, то маю сидіти мовчки. Мовчки заздрити моїй сестрі, яка своєю силою рушить усе на своєму шляху й вільна робити, що бажає. Мовчки молитися за неї, за себе, за нашу сім'ю. Жити
Розпечене сонцем місто. Головний герой виявляє, що він чомусь сам один на центральній площі цього міста. І раптом він стикається з жахом, зі смертю, як чигає на нього. Чи зуміє він вибратися з міста, поки воно його в собі не поховало?
Молодий прокурор Мадриду, столиці Іспанії, долучена до проведення розслідування серії дивних та жахливих вбивств - всі жертви жінки, підвішені у вигляді маріонеток з відкритими розрізаними вустами. Це збіг чи випадок, що саме таких ляльок в дитинстві отримувала як подарунок на кожне свято сама пані прокурор? Чи хтось навмисно веде з нею діалог?
Я розраховував, що це буде розвага на один раз, після якої я навіть не згадаю обличчя танцівниці клубу, однієї з багатьох. За стільки років самотності я звик до подібного розвитку подій. І мені так навіть комфортніше. Та цього разу щось пішло не так. — Я згідний на будь-яку ціну, — мій розум був одурманений цією жінкою. Я хотів її так, як ніколи та нікого у цьому
