Сол Беллоу (нар. 1915 р.) – визначний американський письменник, лауреат Нобелівської (1976) та багатьох національних літературних премій. Увійшовши в літературу на початку 40-х pp., опублікував кільканадцять романів і повістей, збірники оповідань, низку п’єс. Провідна тема творчості письменника – відчуженість людини від суспільства, пошуки нею сенсу буття.

Бути істинним американцем із характерною усмішкою, яка насправді не виражає жодних емоцій, не помічати зради, коли тобі це зручно, і зраджувати самому, коли так вигідно. Або страждати, дослухаючись до поклику крові, нехтувати власним успіхом, мордуючись роздумами про померлого друга — нестерпного, але талановитого безумця, який, зрештою, на згадку про себе підносить