Кожен рано чи пізно проходить через етапи, що приводять його до якогось кроку. Запрошую ознайомитися з історією того, як почала писати я.

Женучись за своїми мріями, я не встигала жити. Коли ж трішечки пригальмувала, одразу вляпалася по самісінькі вуха. Шалені ниті кохання попідкидали надто багато сюрпризів. Може вже досить? Хоча я ніби й не проти.

Що робити, коли ти в своєму житті створюєш лише одні суцільні проблеми? Виправляти помилки, чи не так? Ну і чом би заразом не закохатися в наймогутнішого мага наших земель? І не дивіться так на мене, він сам запропонував одружитися! Ну…майже.