— Слухаю вас. — Привіт! Я — Паша. Ага. І що? Хотіла так спитати, натомість здивовано промовила: — Який Паша? Згодна, не дуже ввічливо вийшло. Але декількох Паш я таки знала, тому гадала, що це один з них і сподівалася почути прізвище. Співрозмовник задумався. Певно, згадував, який він Паша. Натомість задумливим голосом видав: — Та ніби так нічого... Іноді місцями