Жіночий роман

— Це я, Вадиме. Тая. Я… Ми з вами зустрілися два місяці тому в готелі. Після того, як ми провели разом ніч, я… завагітніла. У нас з вами буде дитина, — вже зовсім тихо додаю, мнучи в руках багатостраждальну сумочку. Його брови підскакують в подиву. Вадим окидає мене швидким поглядом з голови до ніг. Невже справді не впізнав? Чи просто прикидається? Та за мить вираз

БЕЗПЛАТНО! Моя переможна посмішка відразу ж сходить з мого обличчя. Знову цей самовпевнений гівнюк. Я заходжу в ліфт і чіпляюся ногою, в наступну секунду я вже лечу головою вниз, але сильні чоловічі руки ловлять мене. Бачу погляд, який глузує з мене. - Олеся Ігорівна, бачу все-таки проблема не у взутті? У вас проблема з ногами? Що? Вибухаю просто за секунду. - Вам не

— До мене дійшли чутки, що моя донька до тебе небайдужа, Леонов. — Ніяких проблем не виникне. Вона мене не цікавить. — Ти мене не зрозумів, майор, - усміхається Смоленський. – Сьогодні ж запросиш її на побачення, будеш найввічливішим хлопцем у світі. А… через місяці чотири можна й весілля зіграти. — Це жарт? – похмуро дивлюсь на чоловіка переді мною. — Я ніколи не

Щоб сподобатися колезі, перспективний слідчий під прикриттям Тихін надто вживається в роль боса. Та чи допоможе це підкорити серце залізної леді? – А ви хамка! І ця, як її, феміністка! – Нічого я не феміністка! – Тоді ви зі мною повечеряєте! – випалив Тихін і злякано прикрив рукою рота. – Навіть якщо ви будете останнім чоловіком на землі – не вечерятиму з вами! – А

Щоб позбутися тиранії батька я пристаю на пропозицію руки й серця першого зустрічного. Він здається мені цілком гарним, тимчасовим вибором, поки я не переїжджаю до нього жити. Виявляється, наша зустріч не була випадковою, як і пропозиція вийти за нього. У цього чоловіка, з таким символічним прізвищем “Святий” на мене свої плани, і я для нього зовсім не тимчасова

- Мужчина, відчепіться від мене! – у паніці висмикую руку. – Хто ви взагалі такий? - Я твій чоловік, - жадібно вдивляється мені в обличчя. До болю стискає плече. - Що за нісенітниця! - фиркаю. Липкий жах розповзається у грудях. Я його боюся. Він небезпечний. Маніяк! Чудовисько! - Яка ж ти погань, інсценувати свою загибель! Кинути рідного сина! - гарчить мені в

Ти знала, що половина закоханих укладає шлюб, не замислюючись над спільним майбутнім? Ну кого цікавить така нудятина, коли про своє щастя хочеться кричати на всю горлянку, чи не так? Ось же вона – твоя половинка: така сексуальна, така розумна, з неперевершеним почуттям гумору та милими ямочками на щоках. Хіба з цією людиною можуть виникнути складнощі? Ні, попереду

Коли в житті настає суцільна чорна смуга, найкращий вихід — поїздка на море. Спекотне літо, сонячна Одеса і цілий місяць в розкішному готелі. Ксюша майже повірила, що все буде добре, але з перших хвилин щось пішло не за планом. Один незнайомець, одна випадкова халепа і все летить шкереберть. Чому в серці з кожним днем все більше теплих почуттів до чоловіка, який

— До мене дійшли чутки, що моя донька до тебе небайдужа, Леонов. — Ніяких проблем не виникне. Вона мене не цікавить. — Ти мене не зрозумів, майор, - усміхається Смоленський. – Сьогодні ж запросиш її на побачення, будеш найввічливішим хлопцем у світі. А… через місяці чотири можна й весілля зіграти. — Це жарт? – похмуро дивлюсь на чоловіка переді мною. — Я ніколи не

БЕЗПЛАТНО! Моя переможна посмішка відразу ж сходить з мого обличчя. Знову цей самовпевнений гівнюк. Я заходжу в ліфт і чіпляюся ногою, в наступну секунду я вже лечу головою вниз, але сильні чоловічі руки ловлять мене. Бачу погляд, який глузує з мене. - Олеся Ігорівна, бачу все-таки проблема не у взутті? У вас проблема з ногами? Що? Вибухаю просто за секунду. - Вам не