Читати книгу - "Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич"

Книга буде цілком безкоштовною.  Вона   дописана,  тому  буде викладатися без перешкоджень. Відвертих сцен не так багато, але вони є, тому книга с позначкою 18+  Приємного читання! Сподіваюсь, вам сподобається.

Дівчина і кінь в очікуванні застигли на круглій арені,  яку густо вкривало  зелене  листя   і рожеві пелюстки.

Довге, агатово-чорне волосся дівчини, зібране у високий хвіст, гармонійно поєднувалося з вороною мастю коня, а вогненно-червона стрічка, вплетена в нього – з кінською вуздечкою, прикрашеною, до того ж, дрібним розсипом діамантів.

На стрункій фігурі не було нічого, крім пояска   з великих скляних намистинок, які підморгували перламутровими сполохами в легкому димному світлі, що заливало арену.

Друга дівчина – точна копія першої, але з розпущеним волоссям – стояла трохи осторонь, тримаючи в руках бубон, розписаний яскравими візерунками, з прикріпленими по його краях позолоченими дзвіночками.

І обидві вони: високі, пишногруді, з білою, ніби зсередини сяючою шкірою, з надзвичайно красивими, зосередженими обличчями скидалися на налиті соком стебла трави, які застигли в очікуванні вітру, щоб з першим   його поривом злетіти і, струмуючи, закружляти, затрепотіти в шаленому танці.

Сін окинув задоволеним поглядом постаті дівчат і подивився в арочне темне вікно, в якому виднівся яскравий,  над гострими верхівками лісу, місяць.

Вже   час починати, але той, заради кого він усе це затіяв, не дуже й поспішав отримувати свій подарунок.

Дівчата чекали терпляче, спокійним був і виїжджений кінь, лише іноді він легенько роздмухував  ніздрі, з шумом втягуючи, наповнене пахощами трав, повітря.

Стукнули двері, відсунувся шовковий полог, що закривав арену.

– Тешеб! Ну нарешті! А то красуні вже почали втрачати терпіння, та і  я також…

Той, що увійшов, відкинув з чола пасмо дуже світлого волосся і, навіть не глянувши на арену, підійшов і важко опустився в крісло поруч із Сіном.

– Що з тобою? Чи не подобаються дівчатка? – спитав Сін,  з усмішкою  розглядаючи байдуже обличчя друга, – А  як на мене – чарівні близнючки. До того ж, так тепер мало хто танцює.

– Подивимося! – ліниво відповів Тешеб, відвалюючись на високу м'яку спинку. – Нехай починають! До речі, а де решта?

– Вілмор і Даріл  у гірському маєтку, а Івер  усамітнився десь із новою подружкою, – відповів Сін і подав знак, – Але до півночі всі обіцяли приїхати… Веста  вже готує зал для вечірки.

Дівчина,  яка тримала бубон, вибігла на середину арени, піднялася навшпиньки і скинувши руки, ударила долонею по натягнутій шкірі бубна, струснула позолоченими дзвіночками, задаючи такт.

Друга злетіла верхи. Кінь граційною ходою пішов по колу, зігнувши шию і відставивши заплетений косами хвіст, демонструючи вищу школу верхової їзди.

Дівчина піднялася  на весь зріст на його спині і почала виявляти дива акробатики та танцю; вона кружляла, спритно балансуючи, згиналася дугою, спрямовуючи угору свої налиті груди з гострими рожевими сосками, високо закидала стрункі ноги, обхоплюючи щиколотку рукою і безсоромно показуючи глядачам найпотаємніші місця свого, розпаленого танцем тіла.

– Мені їх Веста порадила, – сказав Сін, – Обидві ще незаймані, але вміють все, що належить вміти,  і дуже винахідливі…

Веста! Тешеб хмикнув. Ще б пак! Помічниця робить все, щоб догодити, навіть коли її про це не просять!

– Яку візьмеш? Чи обох? Між іншим, це справжні амазонки, з прах його знає якої  сивої давнини... Непросто їх було вмовити!  Зарозумілі, пихаті, але дізнавшись, хто ти, не змогли відмовити...

Тешеб ще раз уважно подивився на дівчину, що розпласталася на кінській спині.

– Нудно! – сказав він, – Краще візьми їх собі…

– Та ти спробуй спочатку! – наполягав Сін. – До обряду ще цілий тиждень… Будеш утримуватися від кохання?

Тешеб байдуже знизав плечима.

 Група на  фейсбук: https://www.facebook.com/groups/980302523415853

телеграм: https://t.me/larala75