Читати книгу - "Твагі і Лука, Ірина Скрипник"

——— То ми тепер пара? Ми... одружені? ——— Так, ви — пара, — відповів Тамборо, підтримуючи старійшину. — Вітаю! Я відразу ж схопила Луку за руку і потягла його до виходу з міста. Він ледь встигав за мною, дивлячись на мене здивованими очима. Ми вийшли на велику підземну площу і попрямували до тунелю, що вів до поверхні. Це місто не мало окремої назви. Всі називали його маленьким Римом. Ми одружилися з Лукою на початку осені. Того року літо було непривітним і холодним. У червні раптово випав сніг, засипаючи навіть підземні входи. Літнє тепло прийшло лише на мить наприкінці серпня, а потім осінній вітер знову приніс холода. Старі демони казали, що ця зима буде останньою для нас. Сірі хмари, що нависли над нашими головами, ніяк не відступали.