Читати книгу - "Дружина мого ворога, Іванна Желізна"

Усі казки починаються однаково: «Жили-були…»

Але моя почалася не з чарів. І не зі щастя. Вона почалася з темряви. Зі злочину. З угоди, якої я не укладала.

Мене не рятували. Мене привласнили. Так я стала його здобиччю. Його трофеєм. Його дружиною...

***

Бар тхнув димом, розпашілими тілами й небезпекою. Я ступила за поріг у своїх лакованих чорних підборах, і в ту ж мить розмови в приміщенні завмерли. Чоловічі погляди обпекли мене з усіх боків: голодні, зацікавлені, насторожені. Я відчувала їх на своїй шкірі, наче сотні чужих рук, що обмацували кожен міліметр мого тіла, навіть не торкаючись.

Я не дозволила собі зупинитись. Йшла крізь ці погляди так, ніби це були лише стіни, через які я проривалася вже не вперше. Їхні шепоти відлунювали за спиною, але я чула лише стукіт власного серця: сильний, напружений, як удар молота об метал.

У кінці залу, в півтіні, сидів він. Дрейк. Його широкі плечі були розслаблені, ніби це він був господарем цього місця. Запальничка перекочувалась між його пальцями, і світло від неї коротко освітлювало його обличчя: мужнє, загартоване часом і, без сумніву, кров’ю. Його погляд вп’явся в мене, щойно я зробила перший крок у напрямку до нього. І більше не відпускав.

Його очі… Я ніколи не бачила таких. Темні, глибокі, наче могли б розірвати тебе зсередини, якщо захочуть. Його губи смикнулись у хижій, небезпечній усмішці, коли я підійшла ближче. Він оглянув мене зверху донизу так, ніби вже знав, чого я хочу… і йому це подобалося.

— І що ж привело тебе сюди, красуне? — голос низький, з легкою ноткою іронії.

Я повільно присіла навпроти нього. Не опускаючи очей. Я більше не хотіла бути слабкою. Не сьогодні.

— Я потребую твоєї допомоги, Дрейку, — сказала я, і мій голос не здригнувся, хоч усередині все тремтіло, як крига перед падінням.

Чоловік відкинувся на спинку дивану й розсміявся, тихо, без радості. Лише звук, що пробрався під шкіру.

— Дивно чути це від дружини мого ворога, — його очі виблискували цікавістю, ніби я була не людиною, а головоломкою, яку йому захотілося розв’язати.

Я важко зітхнула. Якби  могла, я б ніколи не сиділа тут. Якби в мене був вибір, я б ніколи не вийшла за Ліама. Але я втратила вибір давно.

— Я знаю, як це звучить. Але я вже не можу мовчати. Мені потрібен ти.

— І яку ж саме допомогу ти хочеш? — запальничка клацнула. Сяйво полум’я ковзнуло по обличчю Дрейка, ненадовго освітлюючи риси. Він більше нагадував хижака, ніж людину.

Я стиснула пальці. Ніготь впився в долоню, боляче, зате допомогло не розплакатись.

— Хочу помсти, — тихо. Але впевнено. — Я хочу, щоб він заплатив за все, що зробив. І я готова на все, аби ти погодився допомогти.

Дрейк зупинився. Його очі вивчали мене з новою серйозністю. Він не відповів одразу. А потім, повільно, з холодним інтересом, запитав:

— Чому ти просто не вб’єш його вночі, коли він спить? Було б простіше.

Я зітхнула. Цей варіант я програвала в голові сотні разів.

— Бо це занадто легко, — прошепотіла я. — Бо смерть – це звільнення. А він не заслуговує на легкий кінець. Ліам убив мого батька. Відібрав його бізнес. Силоміць одружився зі мною і вже рік… рік знущається. Фізично. Морально. Він перетворив мене на тінь. І тепер я хочу, щоб він страждав. Кожного дня. Так, як я.

Мовчання зависло між нами, мов туман. Я бачила, як Дрейк мружиться, обмірковуючи кожне моє слово. А потім він нахилився вперед. Його обличчя наблизилося до мого. Лише стіл розділяв нас.

— Гарно звучить, красуне, — його голос знову став м’яким, але в ньому читалась загроза. — Але ти маєш розуміти: моя допомога ніколи не буває безплатною. Ти готова до моєї ціни?

Я затамувала подих. Мене попереджали, хто такий Дрейк. Він жорстокий. Безжальний. У його руках влада, гроші, люди. Його слово – закон, а милість – примара. Але я вже пройшла пекло. Я більше не боялася.

— Якщо це допоможе знищити його, — я подивилась йому просто в очі. — Я готова.

Дрейк посміхнувся знову. Тепер не хижо, а по-іншому. Наче йому сподобалось те, що він почув.

Вітаю, любі читачі❤️

Оновлення щодня о 07:00

❤️Будь ласка, підтримайте авторку сердечком на книзі та додаванням її до бібліотеки❤️