Фентезі

Незвичайні події відбуваються з Юхимом. Для нього вчорашній день настає завтра, а наступний день вже у минулому. Юхим відчуває себе персонажем одного з фільмів Девіда Лінча. Він зустрічає Пенелопу, розмовляє з дивним журналістом, шукає автора загадкового щоденника і намагається зрозуміти причини аномалії часу. Юхим потрапляє у вир фантастичних подій, які відкривають

Андрій Процайло (нар. 1975 р.) — український письменник, лауреат міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2014» (друга премія). Народився в селі Липники на Львівщині. Закінчив Самбірське педагогічне училище, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львівський державний аграрний університет, Український Вільний Університет (Мюнхен, Німеччина).

Вдала спроба змішати жанри магії і наукової фантастики. Герої — юна чаклунка і молодий вундеркінд — дорослішають, починаючи розуміти світ і своє місце у ньому, і, звичайно, відвертають катастрофу для всієї Землі. Переклад olden10

Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Уявіть, що для того, аби туди потрапити, достатньо не озиратися й мовчати. Є лише одна проблема: в такому місці часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся.

Події цього густопригодницького фантастичного роману переважно розгортаються у сьогоденні на Подніпров'ї. Головний герой — Олег — раптово мусить змінити звичний спосіб життя «парубка за викликом». Через підступність однієї з клієнток він опиняється у вирі подій, які приводять його до потаємних місць Хортиці, Кам’яної могили, селища Таромське у Дніпропетровську,

Читач цього роману-фентезі потрапить до світу Патрії — держави, якої давно вже не існує. Але на землях якої переплелись давньоукраїнські імена, вишивані сорочки та холодна зброя з прихованими механізмами, що готові от-от показати свою міць. Тут панують нещадні белати, а в далеких лісах Дикого краю сплять скелі з обличчями велетнів. Це роман про злість, жорстокість і

Природа не стоїть на місці, і людина, яка вона є, ще не вінець її творіння. Якось еволюція здійснила черговий стрибок і породила людей, спроможних керувати фундаментальними силами світобудови. Цих людей у народі називали чаклунами, їх не любили й боялись, а церква та владоможці вбачали в них загрозу своєму пануванню. Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, які

«У кам’яній темниці у величному місті Р’лієг померлий Ктулгу спить довічним сном, очікуючи на свій час». Колір зла: збірка / укл. і передм. Д. Ґ. Гартвелла; пер. з англ. А. Яремчука. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 464 с.

Легке ввічливе фентезі. Жанр магії — чарівники, відьми, королі, заражений ліс — Вуд, солдати, химери і так далі. Чого вартий лише жарт що «там де вона проходила, на її слідах виростали бліді поганки, як весною». А загалом книга ласкава, добра і варта читання. Рекомендую. Переклад olden10

П’ятнадцятирічна Клері вважала себе звичайнісіньким підлітком, доки одного чудового дня не з’ясувала, що належить до давнього роду таємничих Мисливців за тінями. Багато століть її предки захищали світ від темних сил. І тепер хай стережуться демони, чаклуни, вовкулаки та вампіри! Настав її час взяти до рук зброю…