Фентезі

Уявіть, що один психопатичний лідер нахабної та огидної країни, який вважає, що має право змінювати кордони інших країн та взагалі вирішувати, чи існувати якійсь країні чи ні, цей очільник, який вже займає більше тридцяти років найвищу посаду у своїй країни, вирішує вдарити ядерною зброєю, якою він постійно лякав увесь світ, та б’є нею. Але за дивними обставинами

Кларк Ештон Сміт (1893–1961) — американський поет, автор оповідань у жанрах горору й химерної фантастики, скульптор і художник. У першій половині 1930-х років був одним із найактивніших авторів-дописувачів культового літературного часопису «Weird Tales». Поряд із Говардом Філіпсом Лавкрафтом і Робертом Ірвіном Говардом, Сміт є одним із найвидатніших авторів

Знов в житті героя крутий поворот. Знов усе зламалось, знов усе з початку… Та чи дійсно все так погано? Може це просто сходинка на твоєму шляху? Чи може це нова частина тих випробувань, які ти маєш отримати, щоб зрозуміти чи зробити щось важливе? Щоб зрозуміти, що ти можеш зрушити гору, треба почати її штовхати… Ти знов у армії. Магія вже безпосередньо торкнулась до

Піранезі живе в Будинку. І, можливо, жив завжди. День за днем він чітко й сумлінно фіксує у своїх зошитах дива Будинку: лабіринт зал, незчисленні тисячі статуй, припливи, що з гуркотом підіймаються сходами, хмари, що поволі снують горішніми залами. По вівторках і п’ятницях Піранезі бачиться зі своїм другом, Однодумцем. У інший час офірує Мертвим їжу й латаття. Але

Смерть приходить до боягузливого чоловіка, який все життя боїться сміливих вчинків. Вона дає йому 2 дні на справжній чоловічий вчинок. Чи скористається він можливістю? Твір є частиною міжнародного літературного проекту роману-почворку «Коли часу обмаль».

В дитинстві ми всі дивилися мультфільми про фей. Про їхні можливості, історії життя. Пропоную зануритися в історію однієї з таких фей. І дізнатися про її сили, про теперішнє і минуле. А також що її чекає в майбутньому. З чим доведеться зіштовхнутися та через що пройти для досягнення цілі.

У дверях з'явилася... Ні, це не була дівчина зі спокійно-приреченим виразом обличчя, яку я вперше побачила в будинку барона, її батька. До зали увійшла справжня королева. Перлинно-сіра сукня і такого ж кольору діадема підкреслювали її сувору красу. Гордовита постава, прямий ніс і сірі очі зробили її першою красунею на цьому балі. Єдиною яскравою деталлю в образі

У дружби такі ж очі, як у Нього, а Вона не знає свого імені та не спить ночами. Вона збирає дорогоцінне щастя по краплях, щодня борючись із самою собою, і захоплюється Його добротою розміром з небо. Вона боїться настання середи кожного тижня й садить по всьому містечку альстромерії, купуючи їх для того, щоб подивитися на посмішку доставщика квітів. А ще в Неї є

Каллі комфортно у своїй самотності. Її мало хвилює, що там зовні. Важливо тільки те, що відбувається всередині. І їй не потрібна жодна людина у світі. Вона сама вигадає собі цілий світ. Але дивний новий працівник вважає, що їй потрібно зійти зі своєї маленької орбіти, щоб не зійти з розуму. Він ненав'язливо прикрашає її монохромні дні. І все далі заводить у свої

Главний герой розповідає свою історію, як він став суперзлодієм і розчарувався в супер героїв.