Класика

“Пророк” – вірш Олександра Сергійовича Пушкіна. Перша публікація цього вірша відбулася у «Московському віснику» за 1828 рік.

«Людина у футлярі» – оповідання Антона Павловича Чехова, написане в травні-червні 1898 року. Вперше опубліковано у журналі «Російська думка».

«Ревізо́р» — комедійна п’єса Миколи Гоголя, написана упродовж 1835—1836 років. Перша редакція п’єси була надрукована у 1836 році. Друга редакція – у 1842 році. У січні 1836 Гоголь вперше прочитав свою п’єсу на вечорі у Василя Жуковського у присутності великої групи літераторів. Високо оцінили комедію Пушкін, Тургенєв та Жуковський, хоча ряд літературних критиків ще

“Війна і мир” – роман-епопея Льва Миколайовича Толстого, що описує російське суспільство в епоху війн проти Наполеона в 1805-1812 роках. Епілог роману доводить розповідь до 1820 року.

«Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю» – казка у віршах Олександра Пушкіна, написана у 1831 році і вперше видана наступного року у збірці віршів.

Вірш “Послухайте!” був написаний Володимиром Маяковським восени 1914 року, через рік після видання першої збірки «Нате!». Вірш написаний у формі монологу-звернення ліричного героя. В. Маяковський вважає, що зірки запалює Бог. Поет лаконічно розповідає, як людина приходить до Всевишнього з проханням освітлити шлях. Життя без зірок здається йому мукою. Коли серце

“Парус” – вірш, написаний 18-річним Михайлом Лермонтовим у Петербурзі. Хрестоматійний приклад поезії романтизму. Вперше опубліковано у журналі «Вітчизняні записки».

“Незнайома” – вірш Олександра Блока, написаний 24 квітня 1906 року на основі життєвих вражень автора. Включено до віршованого циклу «Місто».

«Тихий Дін» – роман-епопея Михайла Шолохова в чотирьох томах. Один з найбільш значних творів російської літератури XX століття, що малює широку панораму життя донського козацтва під час Першої світової війни, революційних подій 1917 року і громадянської війни в Росії. Роман перекладено на багато іноземних мов. За цей роман в 1965 році Шолохову була присуджена

“Смерть поета” – вірш Михайла Лермонтова про трагічну загибель великого поета Олександра Сергійовича Пушкіна і провину суспільства в смерті Поета.