Читати онлайн книги жанру 📖 Короткий любовний роман

Чи хочете ви дізнатися про людей, які жили у "золотому преміумі"? Тоді, вітаю вас: перед вами новий твір Стружика Лева "Моя золота преміум"! Ця історія переносить нас у світ головного героя, який живе розкішним життям, а його головною нагородою є чарівна Анастасія — його "золота преміум". Через його слова ми побачимо яскраві моменти

- Скажіть, як давно ви одружені?- Ігор різко перейшов на іншу тему. -Три роки,- коротко відповіла Емілія переконуючи себе, що це звичайне питання і тут немає ніякого прихованого змісту,- дякую вам, що ви тоді мене врятували… -Ви мені вже дякували,- всміхнуся Ігор.- Намагаєтеся ухилитися від розмови про своє сімейне життя? Не хочете, щоб вам ставили подібні запитання?

Стара казка на новий лад.

― Це була велика помилка! ― криво посміхається. Ковтаю сухим горлом. Відступаю до стіни, поки не впираюсь в неї лопатками. “Просто величезна”, ― луною звучить в голові. Але хіба я знала, що, поцілувавши незнайомця, встряну в таку халепу. ― Вибач… те… ― похапцем додаю шанобливе закінчення. Червонію, зрозумівши наскільки воно недоречне після нашого поцілунку. А він

Мій шлюб був домовленістю між моїм батьком і чоловіком. Від самого початку я знала, що не буде кохання, лише зради та приниження. Я вирішила піти, залишити цей отруйний зв'язок, але як довго я зможу ховатися, перш ніж правда вибухне?

Немає чудовиська страшніше, ніж людина на дієті.

— Залиш мені номер тієї студентки, — наполягає друг. — Ти про що? — Помітно напружуюся. — Ну, тієї відмінниці, яку ти вмовив зайти до себе в номер, — посміхається друг. — Дівчина нічого така, гарненька. Хочу теж трохи розважитись від нудьги. — Тобі, звичайно, не звикати підбирати за мною, але в цьому випадку ні. Дівчина і справді гарна. Розумна, кмітлива. Незаймана.

Моє життя кардинально змінилося в одну мить. Я втратила роботу і щоб якось протриматися на плаву, я змушена йти працювати прибиральницею. Мій новий бос привертає мою увагу, і між нами сплахує іскра. Та я навіть не уявляла, що я буду втягнута в любовний трикутник і що моєю суперницею виявиться близька мені людина!

- Добраніч, люба! І все?! Жодного поцілунку і ніякого більше дотику. Я не втрималась і запитала: - І ти не хочеш, навіть, поцілувати мене? – дивилась на нього уважно, намагаючись вловити хоча б щось в його погляді, що залишилось від того милого і такого звабливого Алекса. Але там – холод і байдужість. Якщо сподобався роман - тисніть вподобайку та "Відстежувати

"Мій Маленький принц" - так називав Крістіана Франц.