Читати книгу - "Корона забутого короля, Тетяна Вітер"

I’ll call your name, I’ll steal your mind.

In haunted dreams, I’ll make my mark,

For I’m the king, the ruler of the dark.

I am the king of ghosts, and here you'll stay,

In shadows deep, you'll fade away.

Його голос затих, як тільки останні ноти застигли в повітрі. Підземелля знову занурилось в глибоку тишу, і лише ледь чутна луна, що відбивалась від кам’яних стін, нагадувала про минулу мелодію. Софія вдивлялася в цю постать, намагаючись зрозуміти, що саме вона відчуває: страх чи співчуття.

Коли пісня закінчилася, привид різко встав, змахнувши плащем, як король, що завершив свій виступ на своїй коронації. Його обличчя, якого вона так і не побачила повністю, було повернуто в її сторону, ніби він знав, що вона спостерігає. Привид зупинився на мить, а потім зник у темряві підземелля, залишивши після себе лише легкий подих холоду і відчуття незавершеності.