Читати книгу - "Під маскою влади, Катя Черниш"

Камін потріскував. У кімнаті було тепло, але між ними — мовчання.Мія сиділа на підлозі, спираючись спиною об стіну. Вона не ховалась.Просто втомилась. Від напруги. Від того, що світ більше не ділився на «добро» і «зло».

Алекс стояв біля вікна. Його тінь падала на підлогу, мов друга постать — більша, темніша, мов мовчазний страх, який він навчився контролювати.

— Чому ти дозволив мені залишитись? — тихо спитала вона.

— Бо коли ти дивишся на мене, я бачу не чудовисько, а себе. І це страшніше за будь-яку правду.

Мія підвелась і підійшла ближче.

— А я бачу людину, яка живе з отрутою в серці, але все ще вміє захищати. Навіть мене.

Їхні погляди зустрілись. Без масок. Без візерунків.

Він не торкнувся її. Але нахилився настільки близько, що вона чула його подих.

— Якщо торкнусь тебе — дороги назад не буде.

— Ти й так уже всередині мого життя, Алекс. Глибше — нікуди.

Він поцілував її не як мафіозі. І не як чоловік, який звик брати силою.Він поцілував, мов хтось, хто вперше наважився почати жити.

На ранок усе змінилось.

Вони вже були не союзники. Вони — були пара. Гостра, сильна, небезпечна.

— Починаємо, — сказав Алекс, вдягнувши чорний костюм. — Твоя родина має забути, як виглядає спокій.

— І як ми це зробимо?

— Через бізнес. Через страх. Через справедливість.

Першою мішенню став чоловік мачухи — батько Мії. Алекс купив частку в компанії, яку той очолював, і поставив ультиматум:

або він іде з посади — або в пресі з’являться записи домашнього насильства, які Мія “випадково” залишила у сейфі.

Другий хід — сестра. Її інфлюенсерське життя зникло за одну ніч: бан сторінок, публічне приниження, витік особистих фото — і “таємне” відео, як вона в клубі передає пакунок готівки людині з кримінального списку.

— Це лише початок, — сказав Алекс. — Далі — фінансовий удар.

Мія мовчала. Вона не тремтіла. Не сумнівалась. Але глибоко всередині знала:

Помста не поверне дитинство. Але вона поверне гідність.І силу. І той холодний спокій, який мають тільки ті, хто вижив.