Читати книгу - "Про любов для дітей, Ангеліна Кріхелі"

— Ох! — зітхнула Надя, знову засумувавши. — А про вигляд я і не подумала. Костюмів немає.

— Чи це біда, якщо руки жіночі з плечей ростуть? — підбадьорливо усміхнулася Наді її мама, і дівчина зрозуміла, що заручилася її підтримкою.

Мама за цей вечір також змінилася. Не тому, що стала багатослівнішою, а тому, що в ній ніби вогник внутрішній запалився і навіть колір очей від цього яскравіше став.

Кажуть, добрий настрій видно здалеку. Це вірно. Тільки видно його не в ледарстві та гучному сміхові, гуляннях і безтурботності, а в такому світлі зсередини, від якого люди не тільки вустами, а й очима посміхаються.

Яга і Кощій ще трохи помучилися сумнівами, чи впораються вони, і все-таки погодилися, вирішивши, що погано дітей без доброго чаклунства залишати.

На тому й  порішили.

Любомир почав розповідати їм легенди та міфи про цих казкових героїв, історію їх у різних країнах; традиції, які з ними пов'язані. Горинич слухав, як казку на ніч. Ніч і справді вперто наближалася.

Надя поралася з домашніми клопотами, сценарій свята складала, роз'яснювала деталі друзям.

Мама метушилася поруч, знімаючи мірки з Кощія та Яги для пошиття костюмів. На сімейній раді було вирішено завчасно вирушити до магазинів за тканиною та прикрасами.

У святковому гармидері всі й забули про пошкоджене чарівне полотно-портал. А даремно...