Читати книгу - "Зраджений коханням, Шенна Кахрет "

Втекти? Зараз? Але це є низько. Що скаже Росс, коли я осоромлю його перед Ван Сяолуном? Він мене зітре в порошок, а потім закопає в могилу. Залишається терпіти?

—Що далі, Ван Сяолун? - запитала я, повертаючи ніж у руки.

—Візьміть чашу, налийте води і закип'ятіть її.

Кивнувши, я почала виконувати свої обов'язки.

 —Містере Харісон, Ви погано намагаєтеся! Це сумно.

 —До речі, про сум, - сам до себе звернувся Росс. —Мелл-Мелл, завтра на світанку я поїду. Ти залишишся сама.

Я зупинилася дивитись на киплячу воду. Гарячий струмок, здавалося, вилився на мене.

—Надовго?

—На невизначений час, - коротко відповів хлопець.

—Міс Ренделл, додайте соєвий соус, пасту кімчі, чилі, якщо бажаєте гостріше, відіжміть вакаме і додайте разом із тофу.

Радість застигла всередині. ' Він їде. Залишає мене. На якийсь час, але покидає.

Здерев'янілі руки почали віджимати вакаме, поки в голові проварювалася отримана інформація.

Я стану вільною. На якийсь час, але стану. Як птах, якому затягли крила джгутом, але вже розв'язали. Можливо, Харісон більше не повернеться назад? Але тоді він потягне за собою мене.

—Повертайся якомога швидше, — з усією вдаваною любов'ю в голосі, звернулася я до Росса.

—Постараюся.

Додавши в киплячу воду всі інгредієнти, що залишилися, я почала чекати готовності супу.