Читати книгу - "Розпутний птах ночі, Хосе Доносо"

й на яких сам і грав. Одні на руках в інших, що лежать на килимах і подушках, Грона карликів, що звисають із оголених цицьок «найтовстішої жінки у світі» і що смокчуть їх по двоє і по троє, звисаючи з кіс велеток, горбані, що кусають Берту за стегна, Бой, що шмагає її й Емператрис гронами винограду, орошаючи тіло Мельчора, який дрімає, сп’янілий від цукрової пудри, й Меліси, сп’янілої від червоного вина, і примушуючи Росаріо танцювати на своїх милицях. Що б він сказав, якби дізнався, що з самого дитинства Бой переслідував жінок, розмахуючи своїм здоровенним членом, і що, за наказом Емператрис, ким би вони не були — Бертою, нею самою, Мелісою, телефоністкою з кажанячими вухами — мали дати йому трохи себе попереслідувати, а потім віддатися Боєві, стогнучи від його натиску в кущах? Що б сказав Херонімо?

— …

— Ну звісно, ти не знаєш що відповісти.

Ніхто не знає. Рік за роком вона надає Херонімо звіти про фіктивний розвиток Боя, дотримуючись загальних рис початкового проекту, який залишався чинним відтоді, як зник Умберто. Коли Херонімо дізнався про втечу свого секретаря, він був за крок від того, щоб усе скасувати. Він приїхав до Ринконади на перевірку. Однак він настільки зрадів тій непорочності, яка панувала в голові п’ятирічного Боя, що вирішив передати всі справи до рук Емператрис, його любої кузини, й доктора Крисофоро Асули, справді видатного лікаря, якщо зважити на результати його роботи. Утім, у міру того, як минали хлопцеві дитячі роки, а за ними підліткові й парубоцькі, ставало зрозумілим, що втримувати його в лімбі не вдасться. Як можна пояснити зубний біль й божественну полегкість від аспірину? Чому мені болить, чому ви дозволяєте, щоб мені боліло, що зі мною відбувається й припиняє відбуватися? Як приховати від нього зимовий холод і весняне тепло? Емператрис не вгавала повторювати, що Умберто втік через власне боягузтво, коли збагнув, що ідея уявного лімбу для Боя зазнає невдачі, адже той мав неконтрольовану натуру, а крім того, все інше також було неконтрольованим. Чи, радше, неконтрольованим для нього, адже, правду кажучи, це вона, Емператрис, так контролювала Боя понад десять років своєю брехнею. Достатньо було цієї щорічної брехні. Й слабкості Боєвих ніг, які жодним чином не піддавалися лікуванню. Емператрис наказала позбутися всіх засобів пересування: автомобілів, возів, карет, мулів, коней, віслюків, велосипедів, візочків, усього, що прислуговує людській мобільності, обмеживши радіус пересування Боя силою його хирлявих ніг, отож Бой міг походжати парком, де і коли завгодно, а Емператрис була спокійна, адже обсяг світу, який він міг пізнати, автоматично обмежувала його слабкість. Усі повірили Емператрис:

— Зі мною жартувати марно. То була ідея не Херонімо. Мабуть, постарався той Умберто. Він замислив створити власний цирк, глузувати з нас, і завдяки цьому обману, без відома Херонімо, включив його до складу персонажів свого цирку, адже певним чином Херонімо є найбільшою з усіх потвор. Так чи інакше, найголовніше залишається незмінним: Бой не знає про існування світу жорстоких й відмінних від нас істот. Все решта — нісенітниці, вигадки брехуна Умберто.

Одного разу за багато років до того Крисофоро Асула явився п’яний на одну з вечірок Емператрис, яку та влаштовувала напередодні виїзду до міста, й заявив перед усіма потворами першої категорії:

— То брехун — Умберто?

— Умберто.

— Ти просто маєш на нього зуб.

— Хто? Я? Чого б мені мати на нього зуб?

— Бо він тебе кинув.

— Мене?

Потвори замовкли.

— Звісно. Ти ж казала, що він обіцяв із тобою одружитися. Якщо я брешу, то чому тоді ти мала напоготові весь свій посаг, навіть весільну сукню з вишитим шлейфом і вельон, коли ми вирішили одружитися в ніч після знаменитого візиту дона Херонімо?

— Я вже шкодую про це…

— Спробуй-но, запереч, що ти його не кохала.

Щоб мовчанка потвор першої категорії не зжерла її геть усю від сорому, Емператрис вирішила взяти бика за роги:

— Не зважайте на бідолашного Криса, він трохи захмелів. У нас із Умберто Пеньялосою був флірт, це правда, я навіть не стану цього заперечувати. Але я хочу прояснити одну річ: закоханою, по-справжньому закоханою, я в нього не була. Я лише на початках вдавала закохану, щоб взяти владу у свої руки. Я бачила, як цей закомплексований мерзотник задурював Херонімо… Треба було щось робити. Обмежений космос, незмінне й нескінченне теперішнє. Неможливо, щоб дон Херонімо міг таке вигадати. Цей бідолаха не настільки розумний. Під час своєї знаменитої мандрівки до Європи він, як і решта південноамериканських телепнів, що танцювали в ті часи танго, весь час проводив у товаристві кокоток: хто знає, котра з них обдарувала його спірохетою, яка зробила з Боя те, чим він є, а нам надала привілейованого становища. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що Херонімо — це добрий сеньйор, цілком пересічний сеньйор, який добре обізнаний у питаннях національної політики і який знає купу людей. Він змирився з думкою про те, що Боя доведеться відправити до санаторію: у кожній родині є свій божевільний, потвора чи дегенерат. Ні, це була вигадка Умберто Пеньялоси, який хотів помститися Херонімо. Чи ви гадаєте, що існувала людина, яка не знала, що секретар Херонімо, його товариш у пиятиках, фактотум у наймерзенніших справах, був закоханий у Інес і робив усе можливе, щоб відбити її у свого господаря? І коли я збагнула, що ненависть Умберто зростала і зростала, аж доки не стала небезпечною, то вирішила втрутитися, щоб захистити свого наївного родича. Якщо хочеш знати правду, Крисе, мені дуже подобалося залицятися до Умберто.

Рік за роком Емператрис поверталася зі столиці з новиною про те, що інтерес дона Херонімо до Боя, них, Ринконади згасав. Якщо їй вдасться влаштувати все так, щоб Херонімо склав заповіт на користь Боя, а її зробив його виконавицею, то хай собі спокійно впадає в маразм, особливо якщо він призначить її опікункою Боя цього року, зараз же, збільшивши її утримання й поклавши на рахунок у банку кругленьку суму, за допомогою якої вона утримуватиме Ринконаду.

Ключі. Сумка. Портфель. Басиліо вже чекає на неї, щоб віднести на плечах до захованого від Боєвої допитливості авто… Який нестерпний став останнім часом цей Бой зі своїми розпитуваннями. Як важко стало відволікати його іграми, ба навіть вечірками, жінками і спортивними змаганнями, які Басиліо організовував таким чином, щоб Бой завжди перемагав! Ні, ігор було недостатньо, тепер були нескінченні «чому», «навіщо», «як», «коли»… Як із ним складно. «Корал Блаш» від «Ревлон» чи «Фламінґо Парріон» від Дороті