Читати книгу - "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
ЛІВАЦЬКИЙ ПОПУЛІСТ І АВТОРИТАРНИЙ ЛІДЕР
В «ідеологічному» арсеналі євразійських авторитарних лідерів Януковича та Путіна стабільність втілювала дисципліну і здатність забезпечувати виконання завдань. Посол України в Білорусі Віктор Тихонов, один із очільників Партії регіонів, високо оцінив авторитарний режим у Білорусі за гарантію «стабільності». Партія регіонів зневажала «хаос» і називала президентство Ющенка «помаранчевим беззаконням»[814]. Донецькі виборці у своїй більшості шанують міцну структуру влади з чітко визначеною ієрархією та владним «керівником» («босом») і «хазяїном»[815]. Янукович непохитно вірив, що стабільність — це ключовий елемент «демократії».
Позаяк Партія регіонів була авторитарною політичною силою, її з’їзди виглядали як «партійні збори радянських часів», що відбувалися «за кращими канонами з’їздів КПРС»[816]. У парламенті Партія регіонів та КПУ були дуже дисциплінованими та одностайними під час голосування, а Янукович «поводився як партійний бос радянської доби»[817]. Коли Партія регіонів перебувала при владі у 2006–2007 та 2010–2014 роках, вона підкуповувала, шантажувала або змушувала депутатів опозиції дезертирувати до складу урядової коаліції. «Чорна книга», знайдена у штаб-квартирі Партії регіонів під час пожежі 18 лютого 2014 року, показала, що вона витратила $2 млрд. на підкуп депутатів, урядовців та інших державних чиновників[818]. За словами тодішнього депутата від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Юрія Гримчака, членам парламенту пропонували хабарів на суму $6 млн., щоб вони перейшли на бік Януковича. «Чорна книга» кидає світло на масштабну програму корумпування держави та її посадових осіб, що розпочалася напередодні виборів 2010 року, і свідчить про те, що Янукович прийшов до влади незаконно завдяки хабарництву.
Виборча програма Партії регіонів 2006 року визначила першочерговими завданнями досягнення «стабільності, добробуту й перспектив розвитку», а прем’єр-міністр Янукович пообіцяв навести в країні «лад». Того ж року, заочно відповідаючи на критику з боку президента Ющенка, він заявив: «І ми будемо все робити, щоб так і відбувалося, і наводитимемо лад у державі. [...] Узурпація? Хай буде узурпація. Якщо вона йтиме на користь державі і людям — хай називають так. [...] Стримувати нас можна. Але чи це піде на користь? Я б цього не радив ні політикам, на президентові». У 2010 році він ще раз задекларував вірність своєму кредо: «Демократія — це в першу чергу порядок»[819]. Янукович мав таку ж, як і Путін, антипатію до суспільно-політичних процесів, якими не можна керувати «згори»; перший побачив «анархію» в Україні після Помаранчевої революції, другий називав ситуацію в Росії 1990-х років «хаосом». Вирішенням проблеми, на думку обох лідерів, була керована демократія та авторитарний «порядок», який забезпечив би «стабільність». Виборчі кампанії Януковича зосереджувалися на обіцянках стабільності та досягненні мети за допомогою дисципліни[820]. Цей дискурс залишається ключовим у пропаганді на окупованому Донбасі, де російські маріонетки стверджують, що борються за те, щоб не було олігархів і «щоб ми мали стабільність»[821].
Програма Партії регіонів на дострокових виборах 2007 року мала назву «Стабільність і добробут», а під час виборів Янукович наголосив, що принципи його партії полягають у «відновленні справедливості та перемозі політичних сил, які працюють на стабільність». Американська дипломатична шифрограма з Києва повідомляла: «Янукович знову і знову повторив, що пріоритетом для партії регіонів є стабільність»[822]. Парламентські коаліції на підтримку Януковича називалися «Стабільність і добробут»
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет», після закриття браузера.