Читати книгу - "Хеві Метал, Олександр Аркадійович Сидоренко"

У слухавці Ваня почув дзвінкий жіночий голос, який повідомив, що на нього вже чекає машина, треба їхати на зйомки шоу «Сбича мєчт» (точно, ось як воно називається). Ну Гєна, ну падло. Ваня підхопився, накинув піджак і куртку, виматюкався через те, що не встиг контрольно помити кросівки, схопив їх на балконі й побіг до виходу. 

* 

Цього разу бусик був канальний, а там добре знали, де Ваня живе, тож «вихід з-за пічки» був неможливий. Забрендований мікробус стояв під парадним, біля нього паслися вільні громадяни двору — Валентина, Радіо-Юра, Джавдєт. Сусіди побачили Ваню й замахали руками, привертаючи його увагу. Ваня почув, що Валентина хоче розповісти кореспондентам про кота-рекордсмена, а чоловіки намагаються цю історію спродюсувати. 

Буркнув їм щось підбадьорливе й сів у бусик. Там були люди, знайомі з попереднього життя, — адміністраторка Іра, безіменний оператор в окулярах, звукач Толік. Ваня всіх радісно привітав і всівся на переднє сидіння, поруч із водієм, якого пам’ятав з вигляду, проте його імені теж ніколи не знав. 

Іра почала переказувати Вані план. Значить, спочатку знімаємо зустріч в управлінні поліції, якийсь начальник має усіх настановити, потім відвести до оперів, представити Ваню. Ведучого будуть знімати окремо, він приїде вже на місце подій. Яких саме подій — поки невідомо, ще позавчора планували знімати розслідування крадіжок органів у морзі, а потім артист змінився, тому так само переграли й тему справи. Приїдемо — дізнаємося, обід буде в управлінні. Ніби все. 

Ну й добре — Ваня похитав головою на знак розуміння розкладу і знову обернувся до лобового скла. За звичкою перевірив хвилю радіо — «Наше», дочекався кінця рекламного блоку, почув «Ти пливеш у човні» Алєксєєва й… засумував. Можна було зберігати оптимістичний настрій вдома, відмежувавши себе від світу, але засоби масової інформації не надавали такої можливості — ти все одне стикався з популярною музикою. І не твоєю. 

«Це теж кавер, — журно думав Бронзовий Голос. — Але його крутять по радіо». Одразу після «Таланту» він записав «Я свободен», канал навіть права почистив, але для рок-станцій це був естрадний кавер, а для естрадних радіо — рок, ще й переспіваний, хоча через квоти радіо б мало йти назустріч. Проте скрізь мимо. Потім сподівався на пісні Ромаріо, але з ними на радіо теж не склалося — тільки «Промінь» покрутив трохи, але вони крутять усе, що дають. 

Тому Вані лишалося тільки мріяти — от була б у нього форматна пісня, от узяла б її якась потужна мережева станція, і почули б його мільйони людей, які нарешті розгледіли б у ньому не «Талант», проте талант. Але поки для радіо артиста Йоана не існувало, якщо він, звичайно, не приходив поговорити про яйця Бенедикт і поспівати під чуже караоке. 

Пісня швидко промайнула, далі лунало щось незнайоме з прямою бочкою та швидкою скоромовкою, яка складалася з рим на кшталт «тебя — зима», тепер для того, щоби писати пісні, не треба було спочатку слухати чужі, автор явно впорався з першої ж спроби, і йому не було за це соромно. Бо він не знав, що є кращі приклади римування. 

Ваня скривився та пощулився — а як він планує написати текст до своєї мелодії? Чи не вийде в нього чогось подібного? Ці думки його направду бентежили, тож коли бусик під’їхав до міського управління поліції (про нього ще Кричевський співав у шлягері «Крещатик»), Бронзовий Голос був зовсім невеселий, він остаточно втратив увесь свій ранковий позитив. 

* 

Далі було простіше — він йшов туди, куди казали, й робив те, що наказували. Режисеркою шоу була незнайома жінка Ольга, вона коротко окреслила завдання, попросила не дивитися в камеру, щоби все було як у реконструкції, і побігла знімати підводки ведучого Узєлкова. 

Ваню передали в руки стиліста, крученого манірного хлопчика, який не назвав свого імені, але всадив Ваню в чоловічому туалеті навпроти дзеркала, в умивальнику розклав спонжі, щітки та креми й почав копирсатися у волоссі артиста. Час від часу до вбиральні заходили працівники управління і вгонялися в ступор — одразу виходили або перевіряли напис на дверях: чи не помилилися? Стилісту до того байдуже, тому Вані було соромно за двох. 

Хлопчик спитав, чому Ваня не відпускає бороду — у нього вузьке та скошене назад підборіддя, таке треба рятувати. Та ще й із таким прізвищем — Майборода, це ж гра слів: my + борода, треба відрощувати терміново, зараз усі мають бороду! Ваня зізнався, що борода для нього — щось із серіалу «Вікінги», ознака хоробрості, а він для цього недостатньо мужній. Стиліст (зрозуміло, що в нього була хоч і невеличка, але еспаньйолка) у відповідь тільки пирхнув і почав пудрити Вані лоба. 

Двері знову відчинилися, Ваня побачив, що на порозі спинився з несподіванки кремезний чоловік у формі. «Та ну нахуй», — сказав чоловік і пішов, зачинивши двері. Шкода, що Вані не можна було зробити так само. 

Потім до туалету на шаленій швидкості вкрутився стрункий хлопчик й повідомив, що він — пресофіцер управління, звати його Саша й він відповідатиме за зйомки з боку поліції. Ваня поцікавився, що за справа йому випала, а стиліст спитав, де хлопчик робив зачіску. Пресофіцер елегантно, наче боксер-легковаговик, уникнув прямих відповідей на обидва питання і зник так само швидко, як і з’явився. 

Ваня сидів, намагався не дивитися в дзеркало і згадував, ким йому доводилося бути на зйомках. На піку кар’єри він знімався в «Екстрасенсах», де за сигналом маленького потайного навушника непритомнів у студії, ніби дізнавшись, що його батько досі живий. Ще одного разу, теж із навушником, він удавав загіпнозованого співака. Без навушника сидів на «розборах польотів» в усіляких постшоу, де співали, худли, закохували й робили геть усе, щоби зацікавити співчутливу жіночу аудиторію 35–55 років. Тепер от буде удавати слідчого… 

У дитинстві Ваня перечитав кілька десятків романів Рекса Стаута в паперових обкладинках — тато любив таке, ось врешті й усе, що від нього лишилося: навіть не спогади про високого чорнявого чоловіка, а про його книжки. На Стауті захоплення іронічними детективами почалося, на ньому й фінішувало — більше Ваня такого не читав. Якесь кіно дивився, типу «Загубленої», але тому, що всі його бачили. Він, між іншим, через той фільм посварився з дружиною, бо вона була за білявку, а Ваня — за Аффлека. Оце й усе. 

Що він пам’ятав про детективну роботу? Ніро Вульф сидів у себе, поки Арчі Гудвін збирав докази. Оскільки це — телебачення, їм потрібен екшн, тож Ваня сьогодні працюватиме Гудвіном — слід усюди пхати свого носа й ставити якомога більше питань. 

Адресат цих питань з’явився незабаром — це був похмурий худий опер, якого жвавий Сашко пригнав на грим і познайомитися. Поліціянту явно не подобалися ані