Читати книгу - "Рідною, Роман Євдокимов"

Я вважаю, що кожен з нас в дечому має рацію,

Адже кожний по-своєму бачить планету цю.

Всесвіт знову і знову повторить свою ітерацію,

І з’явиться нове життя з чогось там і вуглецю.

А доки не зникло нікуди старе життя, тобто ми,

Треба читати розумні книжки і писати нових томи,

Щоб частіше лунали всюди пісні і дитячий сміх,

Треба робити складне простим, так буде краще для всіх.

 

---

 

Покотилось колесо,

Не зупинити.

Доки обертається,

Будуть жити

Виховані сонцем

Світлі діти,

Навчені місяцем

Ворожити.

Навчені землею

Жито жати,

Вони не будуть

Голодувати.

Навчені вітром і водою,

То ми з тобою.

Покотилось колесо

І палає,

Всесвіт обертаєся

І обертає.

Все іде по колу,

Все співає.

Той, хто хоче чути,

Відчуває.

Той, хто хоче знати,

Запитає.

Хто хоче навчити,

Розповідає.

Слухай уважно природи мову

Знову і знову.

Покотилось колесо

Крізь сторіччя.

Подивися пращурам

У обличчя.

Вони допоможуть

Із потойбіччя

Не впасти знесиленним

На узбіччя.

Слухай голос пращурів,

Він несеться.

Всесвіт обертається,

Все вернеться.

І колись нащадків своїх вчити

Будеш саме ти.

 

---

 

Я знову дозволив себе обдурити.

А що залишається ще?

Гадав, що не зможу без неї жити.

Минуле змило дощем.

Я думав, що буде химерне «колись»

Краще, ніж сіре «зараз».

Я навіть вигукнув: «Мить, зупинись!»

Мій крик заглушив галас.

Я в двері у світле майбутнє стучав,

Скрібся, ломився, кричав.

Вони не відкриються без ключа.

В мене немає ключа.

Тож знову дозволю себе обдурити,

Правдою зламаний вщент.

І далі буду чекати і жити.

А що залишається ще?

 

---

 

Бог почув від Адама і Єви,

Як спитав про буття в Едемі:

«Життя цінне тоді, коли знати,

Що колись доведеться вмирати».

Так люди навчились вмирати.

Дехто навіть життя цінувати

Навчився. Було так раніше.

Зараз мова йде про інше.

Зараз люди питають в Бога:

«А ти сам існуєш для чого?»

Бог мовчить так, ніби не чує.

Як байдужий. Або не існує.

 

---

 

Заблукав їжачок в тумані,

І немає поруч нікого,

Тільки дивні і невпізнанні

Силуети лякають його.

Десь хижак зачаївся хитрий.

Білий кінь і струмок холодний,

Як не вдарить ніхто копитом,

Так впадеш в крижаную воду.

Той, хто зичить добра, далеко,

Ледве чутно знайомий голос.

У воді доторкнеться легко

Невідомий, холодний хтось.

Їжачок блукає самотній,

Так довго, як тут народився,

Непроглядний, липкий, мерзотний

Туман йому рідним зробився.

Але його не лякають

Хижаки та відсутність конкретики,

Бо на всіх їжаків чекають

Їх найкращі друзі ведмедики.

 

---

 

Бережіть українських воїнів.

Моліться усім, в кого вірите.

Ворожим вогнем загартовані,

Вони дозволяють нам жити.

Всупереч силам нечистим,

Всупереч зрадам убогим,

Засяє світанком барвистим

День Нашої Перемоги.

Не піде із неба мана,

Світ не зробиться садом чарівним,

Та ворога злого не стане

На радість живим і загиблим.

Тож моліться за наших воїнів,

Бажайте їм бути сильними,

Бо, доки вони нескорені,

Ми теж залишимось вільними.

 

---

 

Хтось дасть тобі мільйони.

Я дам своє життя.

В когось є ті мільйони.

В мене є тільки життя.

Інший запропонує

Побачити цілий світ.

Ще один намалює...

Від мене тобі – привіт.

Кожен так сильно хоче

Потрапити в коло твоїх

Інтересів. Так сильно хоче.

Кожен. Багато їх

На тебе одну, маленьку.

Мене немає тут майже.

Тікай зі мною, дурненька.

Або залишайся. Байдуже.

 

---

 

Та, що неможна ім’я називати,

Бо дуже набридло, скоро піде.

Залишиться жовтеє листя лежати

Й калюжі підмерзлії де-не-де.

Як то буває, на неї чекали,

А зараз чекають, щоб швидше пішла -

Набридли дощі. Птахи потікали.

Швидше б вона собі теж утікла.

І можна почати знов сумувати,

Чекати на неї, рахуючи дні.

А потім писати про неї цитати,

Співати пісні, малювати її.

Відьма руда і чарівна вельми,

Мила хвороба, тоска синьоока,

Жовто-гаряча, розпутна шельма,

Термінальна стадія року.

 

---

 

Людина без костюма.

А надягнути його,

Хто ти?

Залишишся людиною?

Чи зробишся

Сволотою?

А може, нарешті,

В ідіоти всіх

Пошиєш?

-Костюм – це просто

Метафора, ти ж мене

Розумієш.

Скіпетр і держава,

Мандат або кум

При владі –

Костюми бувають

Різні. Головне, щоб

У шоколаді.

На кого, як буде

Така можливість,

Перетворишся?

Мільярдер, плейбой,

Філантроп. Кому ночами

Молишся?

Лишитися людиною?

Зробитися

Сволотою?

Людина без костюма.

А надягнути його,

Хто ти?

 

---

 

Я волів би ніколи не спати.

Сон – то маленька смерть,

А з нею краще не грати.

Напився тих ігор вщерть.

На підлозі накреслю коло –

Моя особиста фортеця.