Читати книгу - "Невідома планета, Олександр Кваченко"

— Так, але давно. Зараз вона стабільна. Перед проривом мембрана аномалії може випромінювати світло, мерехтіти або здійснювати хвилеподібні рухи.

— Я тут поставлю додаткову камеру, тож про всяк випадок. Що буде якщо в неї кинути камінь або будь-який інший предмет?

— Спробуй.

Знайшов на полу камінь і запустив його в пелену. Камінь проскочив на той бік і впав всередині аномалії. Разом з торканням і проникнення предмета пішли хвилі, як від кинутого у воду каміння.

— А як людина піде?

— Потрібен спеціальний скафандр з полем, що спотворює пелену, на складі в наявності немає, повинні бути в лабораторії. Людський організм переходу не витримує, у стабільному стані прохід мембрани аномалії лише у скафандрі. Більш-менш безпечний перехід без скафандра з полем, що спотворює пелену, можливий тільки в період мерехтіння мембрани, але все одно там в аномалії потрібен скафандр з повітрям. Велика імовірність підхопити якусь заразу на тому боці.

— Якщо людина там застрягне?

— Смерть із часом використання ресурсів скафандра, або аномальні тварини дістануть. - резюмував ШІ - циклічність мерехтіння мембрани індивідуальна і до законів цієї планети не прив'язана.

— Дроїд може пройти?

— Так, але зв'язку з ним там, не буде. Може виконати чітко поставлене завдання і повернуться. Більш просунуті дроїди виходять з ладу, потрібно створювати поле захисту на ШІ робота.

— На такому принципі працює і ваш кіборг технік?

— Так. Це оптимальне на цю мить рішення, виходячи з наявних ресурсів.

— А зброю мені можна носити, раптом хтось вилізе з аномалії.

— Можу видати голкомет, але треба вивчити бази щодо його застосування. Після повернення техніка та прийняттям договору повернемося до цього питання.

— Добре.

Продовжив до вечора займатися упорядкуванням другого рівня бази та відновленням функціонала приміщень та дроїдів. На цю мить вже працювали п'ять прибиральників на цьому рівні та три на першому. Відновили всі турелі й зібрали з технічним дроїдом ще пару оборонних, але частково робочих, з обмеженим функціоналом, не могли пересуватися і не всі функції працювали, могли стріляти в одну точку без відстеження мети. Ще зібрав по модулях один технічний дроїд, але на нього не вистачало маніпуляторів. Сміття, обрізки, частини обладнання, які нікуди не годилися і запчастини, що не визначаються, вирішив складувати на місці обвалу і знахідки скафандрів з трупами. Можна пізніше викинути, або переробити це все, чи вивезти потім.

Забарикадував прохід під бронеплитою гермозатвора, так про всяк випадок, вважатимемо я так спатиму спокійніше.

Перед сном кілька годин провів, крутячи перед очима схему, граючись масштабом і вибираючи оптимальний маршрут для завтрашніх робіт. Детальних даних про пошкодження третього рівня у мене не було, та він і був більший за другий, тільки приблизно позначені ділянки, де можна пройти, виходячи зі спостережень, пошкоджень та присутності аномалій. На третьому траплялися аномалії, вони виглядали як шматок спотвореного простору, деякі займали проходи чи кімнати, інші були невеликими та могли висіти посеред коридору. Для людини не всі становили явну загрозу, але заходи безпеки зводилися до того, що не чіпай, що небезпечно і будеш здоровий. Техніка безпеки праці написана не чорнилами, а кров'ю тих, хто її не дотримується.

На ранок почав досліджувати третій рівень. Убрався в скафандр, він зручніший за комбінезон, та й захист кращий, не зрозуміло, що я там зустріну. Якщо пройти аномалію не уявлялося можливим без скафандра зі викривлювальним полем, ходитимемо в обхід через технічні тунелі, ШІ казав що люди виходили з бази через ці тунелі. Співробітники ж мали обійти аномалії на шляху до поверхні, значить шлях є, а заразом досліджуємо все навколо. Перший такий технічний обхід був переді мною.

— Оце блин, щуряча нора, ну поповзли, — озвучив я думки, залізаючи в діру для дроїда.

Пройти на інший бік в обхід аномалії виявилося не складним завданням. Тунель лише був призначений для дроїдів, а не для людей. Його діаметр не дозволяв йти в повний зріст, а пригнувшись до підлоги, просувався було нормально, світла не було, світив ліхтариком. Періодично зів тунелю перетинали енергошини та кабелі. Стінки тунелю були гладкі з рідкісними нерівностями, зустрічалися бічні відгалуження тунелів що йшли в темряву, робив позначки на стінах, щоб не заблукати білим кольором. Перша складність, з якою довелося зіткнутися, - це правильно вивірити вектор точного виходу, а не прийти ще десь до іншої аномалії.

Через кілька невдалих спроб зорієнтувався в просторі третього рівня я вийшов в іншу кімнату, а з неї в коридор. За мною рухався технічний дроїд, що тягнув візок для майбутніх здобутих запчастин. Метрів за десять блукання вийшов на завал через весь коридор. Він був перегороджений вигнутим всередину листом металу, деформованої від впливу величезної температури та клубком кабелів, шматків металу та пластику з внутрішнього каркаса бази, щось тут потужне підірвали, нейроком видав вибух плазмової гранати. Вирішив поки що далі не йти, та перевірити все навколо.

Технічному дроїду дав завдання різати метал та балки на невеликі шматки та класти осторонь. А сам тим часом оглядав довколишні кімнати, все, що знаходив корисним, клав на платформу, але й тут схоже теж хтось бував. В одну зі зруйнованих кімнат склав усе, що нарізав дроїд. Коридор став вільним і проїзним, адже я мав пересуватися ще й зворотним шляхом. Чому тут цей завал не прибрали, чи може вибух стався недавно, що тут взагалі твориться. Через шість годин нудної роботи та з завантаженим візком, за черговим поворотом переді мною відкрилася нова чорна аномалія. Вона у коридорі бази зяяла, освітлена світлом мого ліхтаря, темна глянсова поверхня з химерним відтінком, матерія аномалії поглинала світло як чорна діра. Я кинув у неї камінчик він спочатку завис, а потім почав повільно просуватися усередину, все далі для мене проходу немає.