Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

Погода була гарна, але клімат посушливий і через жару було важко дихати,  особливо в цій дурній, об'ємній сукні.

Айгюль поглянула в сторону,  там яничари б'ються на мечах, частина гарему з хлопців займається,  за чим наблюдає сам султан. Фу, як противно від думки, що сьогодні один з цих хлопців "отримає щастя" потрапити до Мехмеда. 

Влад стояв поряд з декількома хлопцями, дивлячись в сторону від неї. Аромат жасміну, доносився до самих вікон палацу. Що ж, духи які вона зранку нанесла на шкіру були даремними.

Айгюль підійшла до лучників, з дитинства їй подобалося спостерігати за ними, цікава була і техніка володіння мечем. І потай від усіх, декілька років тому вона почала вчитися держати в руках меч.

—Султано, -почувся вже знайомий голос, вона обернулась. 

—О, а ви і тут є? - скосила вона,  глянувши на хлопця. —Відчуття начебто ви бігаєте туди ж, де я тільки з'явлюся.

—Вам подобається спостерігати за цим? -проігнорувавши її минулі слова, запитав княжич.

—Насправді, так. -вже тихше відповіла вона.

—О, то можливо я міг би показати вам, як це робиться?

—А це можливо? Я буду вдячна вам, -злегка посміхнулася. 

—Я з радістю зроблю це.

Він підійшов  до одного з хлопців, і той дав йому лук і стріли. 

—Що ж, це не так важко як здається,  але потрібна сила в руках. -почав він. —Для початку ми зручно підіймається лук, тепер беремо стрілу і заряджаємо її в тетеву. -говорив княжич, паралель показуючи все на практиці.

—Ох, як цікаво. -з захопленням говорила вона.

Вистріл став точним,  Влад попав в ціль. Стріла вразила пугало набите сіном, простреливши йому "голову".

—У вас гарний приціл. Напевно довго практикувалися. -підійшовши вже ближче продовжила вона. І тепер стояла до нього на відстані метру.

—Так, з п'яти років я займаюся цим. -твердо відповів він, протягнувши лук в її бік.

—Нічого собі. Можливо ви мені допоможете?  -вона прийняла річ з його рук і почала робити те що і він хвилиною раніше.

—Не спішіть, султано, робіть це повільніше,  для початку навчіться бачити куди треба стреляти, оберіть приціл, уважно придивитися і вирахуйте з якою силою вам потрібно подіяти на лук, щоб влучити в умовну ціль. 

—Як це важко. Ніколи не дружила з цифрами, як мені це вирахувати, з дитинства не любила цього.

—Нічого,  я впевнений, у вас все вийде, вирахувати треба умовно, з часом ви не одмінно наб'єте око, якщо звісно продовжите займатися.

Перший вистріл, вона попала в бік від цілі, якби це було на живій людині, то її б неодмінно вже вбили. 

—Для першої спроби не так погано. -підбадьорюючим голосом сказав він.

—Дякую , -злегка засмучено відповіла дівчина.